Вели́кий Хода́чків — село в Україні, у Підгороднянській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Великоходачківської сільської ради (до 2020 року). До села приєднано хутори Колисандрівка, Колійова і Хатки. Розташоване неподалік річки Рудка. Через село пролягає залізниця Тернопіль — Рогатин. Населення — 1 394 особи (2003).
Історія Перша писемна згадка — 1758 рокуАнтошків, Гаврильцьо, с. 239.. .
У ХІХ ст. громада Великого Ходачкова користувалася власною печаткою зі складним зображенням: у полі печатки — хата, біля якої стоять селянин з палицею та вояк, озброєний рушницеюЦентральний державний історичний архів України у м. Львові. — Ф. 180. — Оп. 1. — Спр. 24. — Арк. 88 зв.. Печатка, ймовірно, відтворює переказ про заснування поселення на місці корчми, розташованої на роздоріжжі (цей переказ, між іншим, наведено у відомій праці Анджея Куропатницького «Географія Галичини» 1786 р.).
Станом на 1897 р. власником Великого Ходачкова був дідич Генрик Шеліський. Населення становило 2130 мешканців. Діяла читальня українського товариства «Просвіта», а також поштове відділення.
15 квітня 1944 року нацисти вбили 365 мирних жителів, майже повністю спалили село, з 710 хат уціліло близько 30.
У 1944—1946 роках із Польщі переселено у Великий Ходачків 210 українських сімей.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгороднянської сільської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козівського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району.
Політика
Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610508, розташована у приміщенні будинку культури.
Результати зареєстровано 1049 виборців, явка 55,29 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 32,11 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 18,07 %, за «Голос» — 12,81 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Чайківський (самовисування) — 45,04 %, за Володимира Кісілевича (Слуга народу) — 16,31 %, за Петра Репелу (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 13,12 %.
Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1302 особи, з яких 599 чоловіків та 703 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1367 осіб.
Мова Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська138899.71 %російська30.22 %білоруська10.07 %Усього1392100 %
Пам'ятки і пам'ятники
церква Покрови Пресвятої Богородиці (1888; мурована) костел Матері Божої Утішительки і святого Йосифа Улюбленця (1880) о. Тимотеєві Бордуляку (1991; скульптор Роман Вільгушинський; архітектор Б. Гаврилюк) Відкривається Кімната-музей Т. Бордуляка (білий мармур) письменника отця Тимотея Бордуляка пам'ятник Героям Небесної Сотні жертвам нацистського злочину 15 квітня 1944 Героя Радянського Союзу В. Чалдаєва (1980) — демонтовано. меморіальна дошка з барельєфом (1988; скульптор М. Невеселий).
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня, , бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, «Будмонтажмеханізація», СМПК-2.
Є кімната-музей Тимотея Бордуляка.
Відомі люди
Народилися єпископ Єронім Стройновський (1752—1815) — правознавець, економіст, державний і релігійний діяч, віленський латинський єпископ (1814—1815), ректор Віленського університету. Валеріан Стройновський (1759—1834) — польський шляхтич гербу Стремено, підкоморій Белзький інженери І. Баюс, С. Кріль, Д. Старущак, винахідник-раціоналізатор І. Гавришко, полковник І. Гавришко, кандидат економічних наук М. Хопчан. (1939) — польський учитель, громадський діяч і політик, член Сейму Польської Народної Республіки 9-го скликання.
Проживав (1905—1936), помер та похований письменник о. Тимотей Бордуляк.
Галерея
Примітки
Література
Антошків М., Гаврильцьо І. Великий Ходачків // Ходачків Великий [Текст] // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина: Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 463—464. Пустиннікова І. Вісімдесят три святині Тернопілля. — К. : Грані-Т, 2010. — С. 66-67. Запрошує «Агроленд» [Текст]: у с. Великий Ходачків відбулося відкриття першої черги етнопарку «Агроленд». Якщо точніше, першою доступною частиною етнопарку став ресторан «Велика миска» — не лише оригінальний заклад громадського харчування, й унікальна галерея, де представлено майже тисячу розписаних тарілок / Т. Василів // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2025. — № 5 (5 лют.). — С. 1, 3 : фот.
Посилання
http://www.castles.com.ua/chodaczkow.html http://ua.vlasenko.net/velykyi_khodachkiv/index.html http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/19/wel-hodachkiv1.php