У ніч проти 25 серпня 1943 року відділи УПА під загальним командуванням Петра Олійника (Енея) атакували містечко Мізоч у Рівненській області, а також однойменну залізничну станцію і державне сільськогосподарське підприємство. У населеному пункті перебували рота німців, рота угорців, а також польська шуцполіція. Відділи УПА увірвалися в районний центр зі східного боку, взяли під контроль головні будівлі, захопили цукровий завод. На ранок, отримавши звістку про підкріплення противника, упівці відступили. Під час бою містечко на 80 % згоріло, в пожежах загинуло від 80 до 100 поляківУкраїнський визвольний рух. Збірник 13. — Львів, 2009. — С. 180. За словами польських дослідників Владислава та Єви Семашко, у містечку також був дислокований підпільний осередок Армії Крайової, проте він не зіграв жодної ролі у боюWładysław Siemaszko, Ewa Siemaszko: Ludobójstwo dokonane przez nacjonalistów ukraińskich na ludności polskiej Wołynia 1939—1945. s. 977—980..
У наступні дні після цього нападу більшість польських жителів Мізоча, побоюючись за власні життя, залишили містечко і під конвоєм німців виїхали до Здолбунова. Частину біженців нацисти згодом вивезли на примусові роботи до НімеччиниGrzegorz Motyka, Ukraińska partyzantka 1942-1960, Warszawa: Instytut Studiów Politycznych PAN, 2006, s. 345.
Ще одна атака на Мізоч сталася 3 листопада3 listopada 1943 r. upowcy drugi raz napadli na Mizocz.
Джерела Motyka G. Ukrainska partyzantka 1942—1960. Dzialalnosc organizacji ukrainskich nacjonalistow i Ukrainskiej Powstanczej Armii. Warszawa, 2006. Lucyna Kulińska, Dzieci Kresów II, Kraków 2006, s.78-79
Примітки