Талакан – Вітім – нафтопровід у Якутії, яким здійснювали видачу продукції Талаканського нафтового родовища на першому етапі його розробки.
E першій половині 1990-х років почалась обмежена розробка Талаканського родовища. В 1996-му для видачі його продукції придбали більш ніж 18 тисяч шестиметрових труб від системи ПМТП-150 – збірно-розбірного трубопроводу діаметром 150 мм, створеного для потреб військових. Складений з них тимчасовий нафтопровід довжиною 110 кілометрів прямував до селища Вітім на річці Лєна, де відбувалась перевалка на річкові танкери. Трубопровід знаходився у сезонній експлуатації, восени його спорожнювали та промивали, а навесні продували, промивали та провадили гідравлічні виробування для визначення готовності до роботи.
Хоча на момент придбання труби системи ПМТП-150 вже випрацювали свій нормативний ресурс, трубопровід використовувався щонайменше по 2008 рік і за тринадцять сезонів прокачав 2,2 млн тон нафти, що була спрямована без переробки для використання як пічне паливо на котельнях.
Для заміни тимчасового почали спорудження постійного трубопроводу довжиною 108 кілометрів. Цей проект посувався із затримками, станом на 2003 рік було зварено 73 кілометра труб (з них лише 58 укладені в траншеї), а станом на 2007 рік залишалось добудувати ще 14 кілометрів. Крім того, будівництво малj великі проблеми із якістю.
У підсумку наприкінці 2000-х прямо через Талаканське родовище провели потужну магістральну систему ВСТО (доставка нафти до тихоокеанського порту Козьміно та в Китай), так що видача продукції родовища відбувається через належну до неї нафтоперекачувальну станцію НПС-10.
Примітки