Битва під Проскуровом — бойові дії між тиловими частинами 6-ї армії та частинами радянської 8-ї кавалерійської дивізії Віталія Примакова, що велися під час наступу Південно-Західного фронту під час польсько-більшовицької війни.

Загальна ситуація 26 травня в Україні війська радянського Південно-Західного фронту перейшли в наступ, а вже 5 червня три дивізії радянської 1-ї Кінної армії Семена Будьонного остаточно прорвали польський фронт під Самгородком, на ділянці оборони угруповання генерала Яна Савицького. 10 червня польська 3-тя армія розпочала відступ з Києва в напрямку Коростеня. В останні дні червня окремі оперативні частини Українського фронту, яким уже командував генерал Едвард Ридз-Сміглий, були згруповані таким чином: Українська армія генерала Михайла Омеляновича-Павленка була зосереджена на Дністрі, у напрямку кордону з Румунією, 6-та армія генерала Вацлава Івашкевича-Рудошанського зайняла ділянку фронту Дністер — Хмільник — Любар, новостворена 2-га армія генерала Казимира Рашевського знаходилася на лінії річок Случ та Горинь, а 3-тя армія генерала Едварда Ридз-Сміглого була розгорнута на річці Уборча.

4 липня частини радянської 14-ї армії прорвали польську оборону під Баром і вийшли в тил польської 6-ї армії.

Битва під Проскуровом Скориставшись проломом у польській обороні, утвореним радянською 60-ю стрілецькою дивізією, командир 14-ї армії ввів у дію 8-му кавалерійську дивізію Червоного козацтва. Вона розпочала наступ у тил польської 6-ї армії, 6 липня підійшла до Проскурова та атакувала місто. У той час штаб польської 6-ї армії на чолі з генералом Яном Ромером був розквартирований у Проскурові. Командувач армії організував оборону з польськими тиловими частинами та українськими частинами з 2-ї та 4-ї резервних бригад Армії УНР. Зіткнувшись із жорсткою обороною, 8-ма кавалерійська дивізія відмовилася від спроб захопити місто. Ситуацію також врятувало прибуття 9-ї (6-ї?) моторизований дивізіон зі складу 12-ї піхотної дивізії. Після прибуття до Проскурова, 2-га та 4-та роти 53-го піхотного полку розпочали атаку вздовж вулиць поблизу залізничної станції, вибивши червоних з окупованої частини міста. Тільки після цього штаб армії зміг безпечно евакуюватися до Тернополя.

Примітки

Бібліографія