Завод органічного синтезу в Саратові — виробничий майданчик хімічного спрямування у Саратовській області Росії, що наразі належить «Лукойлу» через компанію «Саратоворгсинтез».
В 1957 році у Саратові ввели в дію завод синтетичного спирту, що виробляв етанол шляхом гідратації етилену. Останній отримували з багатих на олефіни крекіг-газів сусіднього Саратовського нафтопереробного заводу, технологія якого на той час спиралась на численні установки термічного крекінгу.
З метою використання іншого компоненту крекіг-газів – пропілену, в 1963-му запустили виробництво фенолу та ацетону кумольним методом, в якому сировиною виступають пропілен та бензен, а супутнім продуктом є альфаметилстирен.
Ще одним напрямком стало розпочате в 1962 році продукування акрилонітрилу, сировиною для якого були ацетилен та синильна кислота. Останню на той час завод випускав шляхом синтезу з метану та аміаку, тоді як ацетилен могла давати запущена в 1959-му дослідно-промислова установка електрокрекінгу метану потужністю 15 тисяч тонн на рік. Варто відзначити, що створення виробництва синильної кислоти потужністю 15 тисяч тонн на рік було заплановане з огляду на її використання як хімічної зброї, для чого майданчик також отримав потужності з наповнення хімічних авіабомб та підземне сховище синильної кислоти.
В 1978-му замість існуючого виробництва акрилонітрилу потужністю 20 тисяч тонн на рік запустили набагато ефективнішу лінію, що продукує акрилонітрил шляхом реакції пропілену та аміаку та має потужність у 150 тисяч тонн на рік. Супутніми продуктами при цьому виступають ацетонітрил та все та ж синильна кислота.
Серед інших продуктів майданчику можливо назвати:
- сульфат аммонію, що використовується як азотне добриво. Його випуск розпочали в 1967-му, а станом на кінець 1990-х майданчик мав потужність не менше 51 тисячі тонн на рік;
- оцтову кислоту та оцтовий ангідрид, які продукували з 1973-го;
- метилметакрилат, основним методом отримання якого є синтез з ацетону, синильної кислоти та сульфатної кислоти. Метилметакрилат випускали з 1977-го, а станом на кінець 1990-х майданчик мав потужність не менше 19 тисяч тонн на рік.
З плином часу перейшли на споживання привізних олефінів (в будь-якому випадку, після запуску в 1988-му сучасної установки перевинної переробки нафти на Саратовському НПЗ всі установки термічного крекінгу вивели з експлуатації). Відомо, що в 2005-му саратовський майданчик отримав 138 тисяч тонн пропілену від належного тому ж власнику заводу «Ставролен» (Будьонновськ), а ще 32 тисячі тонн постачили Кстовське та Нижньокамське піролізні виробництва (при цьому випуск фенолу того року склав 39 тисяч тонн, а основна частина пропілену пішла на продукування акрилонітрилу).
Наразі асортимент майданчику зазнав суттєвих змін. Так, серед продукції «Саратоворгсинтез» більше не згадують синтетичний етанол, а в 2008-му через нерентабельність припинили випуск фенолу та метилметакрилату. Натомість в 2008-му з метою використання синильної кислоти, що неминуче виникала в процесі синтезу акрилонітрилу та яку на той час просто спалювали, запустили виробництво цианіду натрію потужністю 18 тисяч тонн на рік.СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ПРОЦЕССОВ ПОЛУЧЕНИЯ ФЕНОЛА I. ОБЗОР РЫНКА И СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ ПРОЦЕССОВ ПОЛУЧЕНИЯ ФЕНОЛА Е.А. Ананьева, Е.В. Егорова, Л.В. Ларин
Енергетичні потреби заводу може обслуговувати розташована поруч Саратовська ТЕЦ-2.
Примітки