GLUT5 — це транспортер фруктози, що експресується на апікальному краю ентероцитів у тонкому кишечнику. GLUT5 дозволяє фруктози транспортуватися з просвіту кишечника в ентероцит шляхом полегшеної дифузії завдяки високій концентрації фруктози в просвіті кишечника. GLUT5 також експресується в скелетних м'язах, яєчках, нирках, жировій тканині (адипоцитах) та мозку.
Порушення всмоктування фруктози або дієтична непереносимість фруктози — це харчова недостатність тонкого кишечника, при дефіциті GLUT5.
У людини білок GLUT5 кодується геном SLC2A5.
GLUT5 був вперше ідентифікований і охарактеризований як спеціалізований транспортер фруктози в тонкому кишківнику людини та щурів у кінці 1980-х — на початку 1990-х років. У роботі «Human facilitative glucose transporters. Isolation, functional characterization, and gene localization of cDNAs encoding an isoform (GLUT5) expressed in small intestine, kidney, muscle, and adipose tissue and an unusual glucose transporter pseudogene-like sequence (GLUT6)» (Kayano T. et al., 1990) дослідники вперше клонували GLUT5.
Роль GLUT5 у транспорті фруктози була вперше доведена у роботі «Fructose transporter in human spermatozoa and small intestine is GLUT5» (Burant et al., 1992).
Регулювання Швидкість засвоєння фруктози через GLUT5 значно знижується при цукровому діабеті, гіпертонії, ожирінні, мальабсорбції фруктози та запаленні. Однак швидкість експресії GLUT5 не пояснює вікові зміни у здатності до всмоктуванняфруктози. Поглинання фруктози при одночасній присутності глюкози покращується, тоді як сорбіт є гальмівним чинником.Heinrich Kasper: Ernährungsmedizin und Diätetik. 11. Auflage, Elsevier, Urban&Fischer-Verlag, 2009, , S. 208 Транспорт фруктози через GLUT5 можна дослідити за допомогою кишкових органоїдів.
Примітки