Оно́прій Іо́вич Турга́н (1900, Лозуватка — †15 січня 1938, Черкаси) — український журналіст, прозаїк і поет, активний учасник літературного руху 1920-х років, член спілки селянських письменників «Плуг». Репресований у 1937 році за сфабрикованою справою, розстріляний у січні 1938-го; посмертно реабілітований 1959 року.Поліщук В. «Онопрій Турган — журналіст і письменник» //: у кн.: Раїса Троянкер. Поезії. — Черкаси, 2009. — С. 190–199.
Біографія Народився 1900 року в селі Лозуватка поблизу Шполи (тоді Київська губернія). Батько — Іов (у селі — Гива) Трохимович Турган — сільський учитель, згодом дяк; прагнув дати дітям освіту. Початкову земську школу Онопрій закінчив 1912 року, далі займався самоосвітою; 1920-го вступив до Уманського аграрного технікуму, де очолював старостат, редагував рукописний літжурнал «Хвиля» та був серед ініціаторів літературного життя міста.
У листопаді 1923 року став співзасновником Уманської філії спілки селянських письменників «Плуг»; серед учасників гурту були, зокрема, Василь Заєць, Юрій Лавріненко, Володимир Штангей, Антон Лісовий, Роман Гуцало, Ярослав Гримайло. 1925 року Турган написав повість «Зелена буйність» і був офіційно прийнятий до «Плуга»; на ІІ з’їзді організації в Харкові обраний до президії та кандидатом у Центральне бюро.
У 1925 році одружився з поетесою Раїсою Троянкер; подружжя мешкало у харківському будинку письменників «Слово», 1927 року народилася донька Олена. 1930-го шлюб розірвали.
У 1930-х Турган працював у видавництві «Український робітник», був технічним редактором журналу Безвірник, співробітником газети Соціалістична Харківщина; 1935 року разом з редакцією Безвірника переїхав до Києва, мешкав на території Лаври. Публікував репортажі та нариси з Черкащини на антирелігійну тематику; частину текстів підписував псевдонімом Т. Бух або криптонімом О.Т..
Арешт, вирок і реабілітація Улітку 1937 року НКВС заарештував понад тридцять мешканців Лозуватки за звинуваченням у «націоналістичній повстанській організації»; більшість із них розстріляли 1 листопада 1937 року в Черкасах. 5 листопада 1937-го заарештували і Тургана як «керівника» вигаданого підпілля; слідство вели в Черкасах. Незважаючи на очні ставки з катованими земляками, він вини не визнав. Вирок — розстріл — виконано вночі 15 січня 1938 року на околиці Черкас. Посмертно реабілітований 6 лютого 1959 року «за відсутністю складу злочину».
Творчість Основні тексти Тургана друкувалися в періодиці 1924–1928 років (Робітничо-селянська правда, Селянка України, Глобус, Нова громада, Плужанин та ін.). Тематика — життя українського села у 1920-х, суспільні трансформації, побут, антирелігійні мотиви. Частина творів пов’язана з рідною Лозуваткою.
Окремі видання Гарячої зими (оповідання; окрема брошура, 1928). Потапове весілля (оповідання; окрема брошура, 1928).
Твори в пресі (вибірково) Поезії: «Колектив», «З комуни», «Напровесні», «Весна», «Травневі сили», «Громовиця», «На селі», «21 січня» тощо. Проза: «Через калюжі до сонця», «Передня хата», «Штунда», «Драмав Шерепів», «Потапове весілля», «В Денисовім обході», «Золотий чоловік» тощо. Поеми (літстудійні читання): «Робфаківочка», «Шеф».
Рукописи Зелена буйність (повість, 1925; на матеріалі життя сільської молоді початку 1920-х).
Членство й участь в об’єднаннях Спілка селянських письменників «Плуг» — член від 1925 року; обраний до президії та кандидатом у Центральне бюро (ІІ з’їзд, Харків, 1925); виключений у 1930 році в ході ідеологічних чисток.
Родина Перша дружина — Раїса Троянкер (поетеса; шлюб 1925—1930), донька Олена (1927). Друга дружина — Галина Костянтинівна Крупська (працівниця Наркомосу), син Юлій (1932).
Пам’ять Дослідники черкаського літературного середовища відносять Тургана до покоління митців «розстріляного відродження», чиї життя й творчість були знищені сталінським терором.
Примітки
Джерела Поліщук В. Вінок лавровий, вінок терновий: Репресовані письменники Черкащини. Статті, нариси. — Черкаси: Брама, 2000. — С. 85–99. Поліщук В. «Онопрій Турган — журналіст і письменник» //: у кн.: Раїса Троянкер. Поезії. — Черкаси, 2009. — С. 190–199. Робітничо-селянська правда. — 12 липня 1925. — №156. (літсторінка з відгуком про поеми Тургана). Плужанин. — 1925. — №1. — С. 31. (хроніка уманської філії «Плуга»). Лановенко П. Первоцвіт: Повість-спогад. — К.: Радянський письменник, 1974. — 232 с.
Посилання Раїса Троянкер — стаття про поетесу, першу дружину Онопрія Тургана. Спілка селянських письменників «Плуг».