Директи́ва про рекреаці́йні су́дна та особи́сті плавзасо́би — нормативно-правовий акт Європейської Унії, який встановлює мінімальні технічні, безпекові та екологічні стандарти для човнів, гідроциклів, суднових двигунів та компонентів у Європі. Вона стосується човнів довжиною від 2,5 до 24 м, гідроциклів, двигунів та низки компонентів, виготовлених з 1998 року. Вона гарантує їхню придатність для продажу та використання в Європі.

Директиву 2013 року зазвичай називають RCD2, щоб відрізнити її від першої директиви 1994 року.

Історія Директива 94/25/ЄС була першим гармонізованим законодавчим актом ЄУ, що регулював човнову галузь по всій Європі. Вона була прийнята для гармонізації вимог безпеки, пов'язаних з проєктуванням та будівництвом човнів по всій Європі. Директива дозволила створити та появу єдиного ринку човнів, гідравлічних транспортних засобів, суднових двигунів та компонентів у ЄУ.

Директива була переглянута у 2003 році з прийняттям Директиви 2003/44/ЄС. Ця директива, що вносить зміни, ввела гідроцикли в сферу дії Директиви, а також запровадила нові вимоги щодо шуму та низькі граничні значення викидів вихлопних газів для суднових двигунів.

Директива 94/25/ЄС про рекреаційні судна, зі змінами, внесеними Директивою 2003/44/ЄС, була переглянута у 2013 році. Проєкт Європейської комісії привела Директиву у відповідність до Нової законодавчої бази, а також запровадила суворіші обмеження на викиди вихлопних газів та уточнила концепцію приватного імпортера. Проєкт було опубліковано Європейською комісією у липні 2011 року та прийнято у 2013 році Європейським парламентом та Радою Європейської Унії.

Зміст Директива 94/25/ЄС, зі змінами, внесеними 2003/44/ЄС, застосовується до нових та вживаних прогулянкових суден довжиною від 2,5 м до 24 м, особистих гідроциклів, суднових двигунів та компонентів, вперше виведених на ринок після 1998 року. До продуктів, виключених зі сфери дії Директиви, належать: каное, каяки, гондоли, водні велосипеди, вітрильні дошки для серфінгу, дошки для серфінгу, гоночні човни, історичні судна, судна, побудовані для власного використання, за умови, що вони згодом не будуть виведені на ринок протягом п'яти років, комерційні судна, що перевозять пасажирів (на які поширюється дія окремого законодавства), підводні апарати, судна на повітряній подушці, гідрокрили та судна з двигунами зовнішнього згоряння на парових двигунах.

Продукція, що підпадає під сферу застосування Директиви, повинна відповідати основним вимогам, викладеним у Додатку I. До них належать вимоги до проектування та будівництва плавзасобів, такі як категорії конструкції човнів, ідентифікація плавзасобів, інструкція з експлуатації, а також вимоги до цілісності, конструкції та монтажу. Інші вимоги застосовуються до вихлопних газів та шумових викидів від рушійних двигунів. Для дотримання основних вимог було розроблено понад 60 гармонізованих стандартів EN-ISO, які містять рекомендації щодо виконання основних вимог. Використання гармонізованих стандартів EN-ISO є добровільним та забезпечує презумпцію відповідності вимогам Директиви. Однак виробники можуть обирати альтернативні рішення для дотримання основних вимог. Гармонізовані стандарти для Директиви 94/25/ЄС розробляються на міжнародному рівні Міжнародною організацією зі стандартизації в рамках Технічного комітету ISO 188 та CEN.

Продукція, що відповідає основним вимогам Директиви, повинна мати маркування відповідності CE. Маркування CE повинно бути у видимій, розбірливій та незмивній формі на виробі або, у випадку дрібних компонентів, на його упаковці. За потреби воно повинно супроводжуватися ідентифікаційним номером , який проводив процедури оцінки відповідності. Уповноважені органи призначаються на національному рівні державами-членами ЄУ для проведення оцінки відповідності човнів та двигунів відповідно до вимог Директиви. Для сприяння однаковому тлумаченню та застосуванню Директиви у 1995 році було створено Галузеву групу з рекреаційних суден.

Окрім маркування CE, прогулянкове судно повинно супроводжуватися такою документацією та маркуванням: табличка виробника човна; ідентифікаційний номер судна та двигуна; інструкція з експлуатації; та письмова декларація про відповідність. Ці документи необхідні для того, щоб продукт вважався відповідним вимогам Директиви.

Категорії дизайну (до 2013 року)

Спочатку Директива встановила чотири категорії, які дозволяють допустимі умови вітру та хвиль для суден кожного класу:"The Barge Buyer's Handbook" - DBA publications

Клас А – човен може безпечно плавати по будь-яких водах. Клас B – човен обмежений морським плаванням. (Вітер до 8 балів та хвилі до 4 метрів) Клас C – човен обмежений прибережним плаванням. (Вітер до 6 балів та хвилі до 2 метрів) Клас D – човен обмежений річками, каналами та невеликими озерами. (Вітер до 4 балів та хвилі до 0,5 метра)

Зміни з 2013 року

З 18 січня 2017 року набула чинності остання версія Директиви 2013/53/ЄС про рекреаційні судна. Географічний опис категорій конструкції було видалено (океан, узбережжя тощо) для надання споживачам чіткішої інформації. Плавальні засоби кожної категорії конструкції повинні бути спроектовані та побудовані таким чином, щоб витримувати параметри щодо остійності, плавучості та інші відповідні основні вимоги, перелічені в цьому додатку, а також мати хороші характеристики керованості.

Категорії дизайну тепер визначені наступним чином. + Категорія дизайну Сила вітру (за шкалою Бофорта) Значна висота хвилі (H ⅓, метри) А перевищує 8 перевищує 4 Б до 8 включно до 4 включно С до 6 включно до 2 включно Д до 4 включно до 0,3 включно Крім того, низка пояснювальних приміток додатково уточнює категорії дизайну:

Прогулянкове судно, якому надано категорію проектування А, вважається спроектованим для вітрів, сила яких може перевищувати 8 балів (за шкалою Бофорта), та висоти хвиль 4 м і вище, але виключаючи аномальні умови, такі як шторм, сильний шторм, ураган, торнадо та екстремальні морські умови або хвилі-буйство. Прогулянкове судно, якому надано категорію конструкції B, вважається спроектованим для сили вітру до 8 балів включно та висоти хвиль до 4 м включно. Плавальний засіб, якому надано категорію конструкції C, вважається розрахованим на силу вітру до 6 балів включно та висоту хвиль до 2 м включно. Плавальний засіб, якому надано категорію конструкції D, вважається розрахованим на силу вітру до 4 балів включно та висоту хвиль до 0,3 м включно, з епізодичними хвилями максимальної висоти 0,5 м.

Ідентифікаційний номер судна CIN (раніше HIN) було замінено на ідентифікаційний номер водного судна WIN, ідентифікаційний код виробника MIC тепер має бути зареєстрований у державі-члені. На табличці будівельника, замість назви виробника, RCD II тепер вимагає вказувати назву виробника, зареєстровану торгову назву або зареєстровану торгову марку, а також контактну адресу (примітка: веб-сайт прийнятний). Нова директива також вимагає, щоб засоби повернення на борт були: доступними для особи, яка перебуває у воді, або такими, що можуть бути розгорнуті нею без сторонньої допомоги. Вітрильні яхти тепер повинні відповідати вимогам видимості для стернового. Засоби евакуації у разі перевертання тепер потрібні лише для багатокорпусних суден, схильних до перевертання. Туалети тепер повинні мати збірний бак; їх не можна скидати безпосередньо за борт, а вони повинні проходити через збірний бак. Виробники повинні забезпечити, щоб рушійні двигуни тепер відповідали RCD II.

Примітки

Посилання

Вебсайт Європейської комісії про рекреаційні судна Галузева група рекреаційних суден Європейська човнова промисловість (EBI) Європейська асоціація човнів (EBA) http://www.ceinspector.com/history/