Джон Гутенко (1 грудня 1893 — 18 жовтня 1963) — народжений в Рахів, Австро-Угорщині американський боксер данського, русинського походження, який виступав під ім’ям Кід Вільямс і був відомий як Балтиморський тигр.
9 червня 1914 року в Верноні (штат Каліфорнія) він нокаутував Джонні Кулона. Ця перемога принесла йому титул чемпіона світу у найлегшій вазі (Bantamweight).
У 1970 році Джонні Гутенко був введений до Зали слави боксу журналу The Ring після того, як його висунули «спортивні редактори, боксерські оглядачі та телевізійні спортивні коментатори».
На той час засновник журналу Нет Флейшер поставив його на третє місце серед боксерів найлегшої ваги.
Водночас сайт AinsworthSports.com оцінив його як найкращого боксера 1910-х років.
Більш ніж через двадцять років він був включений до Міжнародної зали слави боксу. Церемонія відбулася в Канастоті, штат Нью-Йорк, 9 червня 1996 року, — рівно через 82 роки після того, як він здобув титул чемпіона у найлегшій вазі.
Біографія Джон Гутенко народився в Рахові, Марамарош, Австро-Угорщина (сьогодні — частина Західної України).
Разом із матір’ю Анелією (народилася в Бархагені, Німецька імперія, 7 листопада 1876 — 23 серпня 1939), двома братами (Людвік «Луїс» і Рудольф) та двома сестрами (Берта і Гелен) вони прибули до Балтимора 28 вересня 1904 року на борту пароплава SS Breslau.
Батько Джона, Вінценти Гутенко (народився в Копенгагені, Данія, 4 травня 1866 — 15 жовтня 1925), емігрував раніше того ж року. Вінценти спочатку прибув до Нью-Йорка, а згодом переїхав до Балтимора, де в районі Феллс-Пойнт у південно-східній частині міста проживала численна громада польських галичан.
У Балтиморі народилися ще троє дітей:
Зигмунт (Сігмунд) — 27 червня 1905 року, Пауліна Ріта (Лена) — 28 серпня 1908 року, Елізабет — 23 серпня 1910 року.
Родина відвідувала Польську римо-католицьку церкву Божої Матері Святого Розарію, де Джон познайомився зі своєю майбутньою дружиною Агнєшкою (Агнес) Звяськовською / Вяськовською (померла 8 січня 1971 року). Вони одружилися 23 травня 1916 року.
Подружжя мало двох дочок:
Кетрін, народилася 8 лютого 1919 року, Розалі Джанетт Гутенко, народилася 21 квітня 1927 року.
Джон Гутенко помер 18 жовтня 1963 року у будинку своєї дочки на Пейсон-стріт у місті Балтимор, штат Меріленд. Після реквіємної меси в церкві Святого Розарію його поховали на сімейній ділянці Гутенків на кладовищі Святого Розарію.
До 1928 року боксер, «якого кілька років тому обожнювали прихильники рингу», був практично без копійки, хоча ще недавно мав стан у $300,000, зароблений на боях і деяких інвестиціях. «Тепер він збанкрутував, і його дні на рингу закінчені».
Перш ніж розпочати боксерську кар’єру, Гутенко залишив школу після третього класу та працював учнем набірника, ймовірно, в одній із польськомовних або німецькомовних газет Балтимора.
Після того як він втратив титул у 1917 році, Джон повернувся до роботи наборником, але згодом знову відновив боксерську кар’єру.
Після остаточного завершення виступів він працював на Bethlehem Steel у Sparrows Point, Меріленд.
Під час Другої світової війни його, разом з іншими робітниками, показували у промоційних матеріалах, які підкреслювали їхній внесок у воєнні зусилля.
Професійний боксерський рекорд Боксерська кар’єра Джона Гутенка розпочалася 25 липня 1910 року з перемоги нокаутом — саме цей бій став початком його стрімкого злету та боротьби за титул чемпіона у найлегшій вазі.
Цього він досяг завдяки своєму другому менеджеру — Семмі Гаррісу. Саме Гарріс, прагнучи привернути увагу до свого підопічного, вигадав і поширив легенду про те, як він «відкрив» майбутнього чемпіона.
Згідно з історією, яку Гутенко часто розповідав журналістам за порадою Гарріса:«Я продав йому газету, і він дав мені півдолара, щоб розміняти. Я втік із тими грошима. Наступного разу, коли Гарріс мене побачив, він узяв мене до свого спортивного клубу, щоб побачити, як мене поб’ють за те, що я вкрав його півдолара. Але мене не побили. І Гарріс залишив мене, тренував — і зробив із мене чемпіона».Ця історія чудово підходила для газет, але насправді була вигадкою — Гутенко підписав контракт із Гаррісом майже через рік після початку своєї кар’єри.
Більш правдоподібну версію сам боксер розповів за рік до смерті — у розмові з журналістом Evening Sun Джоном Шервудом він згадав, що вперше надів боксерські рукавички в порожньому складі крамниці солодощів “Tom the Greek’s” на Істерн-авеню в Балтиморі, у районі Феллс-Пойнт.
Спочатку кар’єрою Гутенка керував місцевий промоутер Джо Барретт, який організував його перший бій на бейсбольному полі “Oriole” проти Шепа Фаррена. Удар правою по щелепі відправив суперника в нокаут і приніс новачкові його першу перемогу.
Його перша поразка відбулася 2 січня 1911 року, коли він програв нокаутом Джорджу Генрі Чейні в залі Germania Maennerchor Hall у Балтиморі.
Після цього Гутенко став підопічним Семмі Гарріса, під керівництвом якого здобув вражаючу серію перемог.
12 жовтня 1912 року він зустрівся з чинним чемпіоном світу у найлегшій вазі Джонні Кулоном у Медісон-сквер-гардені. На подив усіх, Гутенко зміг зрівнятися з чемпіоном:«Дехто з експертів віддав перевагу Кіду, а всі погодилися, що юнак із Балтимора принаймні заслужив нічию».Протягом наступного півтора року Гутенко намагався добитися реваншу, хоча Кулон за цей час провів лише три бої. Тим часом Гутенко перемагав інших сильних суперників — чемпіонів Англії (Джонні Г’юза) та Франції (Шарля ЛеДу).
Зрештою, каліфорнійський промоутер Том МакКеррі оголосив Гутенка чемпіоном світу у найлегшій вазі, бо Кулон не захищав титул.
Це змусило Кулона знову вийти на ринг — але дарма, адже Гутенко нокаутував його і став чемпіоном світу.
Походження рингового імені Існує кілька версій походження псевдоніма «Кід Вільямс».
Найдетальніша з них розповідає, що ім’я йому порадив афроамериканський боксер із Балтимора — колишній боєць у тій самій ваговій категорії, який напередодні бою запропонував Гутенку взяти його прізвище:«Мого друга звали Вільямс. Він був справжнім боксером — настільки справжнім, що постійно отримував на горіхи. Через це він і покинув ринг. Ми довго думали, яке ім’я мені взяти, аж поки він не сказав: “А чому б не моє? Вільямс? Звісно!”»Прізвисько «Балтиморський тигр» вигадали нью-йоркські спортивні журналісти, можливо, колишній стрілець і згодом спортивний оглядач Бат Мастерсон, який порівняв його агресивний стиль бою зі звичками тигра.
Втрата титулу та кінець кар’єри Парадоксально, але першим суперником Гутенка після здобуття титулу став Піт Герман у Новому Орлеані.
Через три роки, 9 січня 1917 року, Балтиморський тигр програв Герману, втративши чемпіонський пояс. Хоча у попередній зустрічі він переміг, цього разу поразка за очками стала для нього вирішальною.
Гутенко більше ніколи не повернув титул.
9 вересня 1929 року Атлетична комісія штату Меріленд ухвалила рішення, що «в інтересах усіх, включно з самим Вільямсом, йому більше не дозволять виходити на ринг».
Комісія вважала, що існує ризик серйозної травми, тому його боксерську ліцензію відкликали, офіційно завершивши кар’єру. Після смерті Гутенка боксерський світ почав визнавати його «величезний природний талант».
3 грудня 1966 року його брат Рудольф (18 лютого 1900 — 6 серпня 1969), відомий у 1920-х як чемпіон Меріленду з велоспорту, прийняв нагороду, коли Балтиморського тигра було введено до Зали спортивної слави штату Меріленд.
Його пам’ятна дошка була пізніше розміщена на стіні Балтиморського громадського центру.
Молодший брат Джона, Луїс Гутенко (28 вересня 1895 — 17 червня 1961), також намагався зробити кар’єру в боксі. Він виступав у легкій вазі під ім’ям «Юнг Кід Вільямс», але так і не досяг слави свого старшого брата.
Уся інформація в цьому розділі походить із бази даних BoxRec, якщо не зазначено інше.
Професійна кар’єра Усього боїв: 207 Перемог: 100 Нокаутом: 50 За рішенням суддів: 42 Через дискваліфікацію суперника: 8 Поразок: 19 Нокаутом: 5 За рішенням суддів: 9 Через дискваліфікацію: 5 Нічиї: 8 Бої без результату: 3
“Газетні рішення” / нічийні бої (newspaper decisions/draws): 77
Галерея
Посилання
AinsworthSports.com, “The Top Ranked Bantamweight Boxers of the 1910s,” http://ainsworthsports.com/boxing_fighter_rankings_by_weight_class_bantamweight_1910s.htm [accessed November 1, 2021]. BoxRec.com “Kid Williams,” https://boxrec.com/en/proboxer/17248?&offset=100 [accessed November 1, 2021]. Ancestry.com, “U.S. Naturalization Records, 1840-1957” [database on-line], Provo, Utah, 2010. Ancestry.com, “Baltimore, Passenger Lists, 1820-1964” [database on-line], Provo, Utah, 2006. Ancestry.com, “New York, U.S., Arriving Passenger and Crew Lists (including Castle Garden and Ellis Island), 1820-1957” [database on-line]. Provo, Utah, 2010]. Thomas L. Hollowak, “Documenting his Polish Ancestry and Debunking a Myth,” Rodziny: The Quarterly Journal of the Polish Genealogical Society of America, Volume XLIV, Number 4, Fall 2021, pp 13-22. “Kid Williams Sent to Jail in Dry Case,” The Sun, Baltimore, Maryland, March 29, 1928, p 11. Thomas L. Hollowak, John Gutenko: Kid Williams the Baltimore Tiger – Fighting to Become the Bantam Champion of the World, 1910-1914, [Baltimore: Historyk Press, 2022], https://www.amazon.com/dp/B0B5HS6Z6F/ref=sr_1_1?crid=1AQZ0Y8X6QDY&keywords=john+gutenko&qid=1656664351&s=books&sprefix=john+gutenko%2Cstripbooks%2C80&sr=1-1. “Stolen Money Made Williams A Champ: The Kid Talks to Star Correspondent,” Seattle Star, June 20, 1914, p 7. John Sherwood, “World of Silence: Kid Williams, Ex-Ring Champ, Has Memories--Not of Fights,” The Evening Sun, Baltimore, May 31, 1962, C1. “Harvey Beats Williams: Local Lad Outclassed in Fight with Windy City Boy,” The Sun, Baltimore, Maryland, March 15, 1911, p 12. "Kid Williams, Baltimore's Bantam Boxer 20 Tomorrow," The Farmer, Bridgeport, Connecticut, December 4, 1913, p 8. “John Hughes Meets Williams Tonight,” The Philadelphia Inquirer, November 1, 1912, p 10 “Fighting Tiger Defeats Ledoux,” The Evening Sun, Baltimore, Maryland, December 12, 1912, p 8. 1 Harry A. Williams, “Kid Williams is New Bantamweight Champ,” The Los Angeles Times, June 10, 1914, Part III, p 1. Robert L. Ripley, "Monikers of Famous Fighter-Do ou Know Jonathan Gutenko?" The Sunday Sun, Washington, D.C., part 5, p 2. “Herman Badly Battered,” The Evening Sun, Baltimore, Maryland, July 1, 1914, p 9. “Bantam Title to Herman,” The Sun, Baltimore, Maryland, January 10, 1917, p 6. “Kid Williams Put Under Ban,” The Sun, Baltimore, Maryland, September 10, 1929, p 14. “Kid Williams Hardest Hitter Ever Known in Bantam Class,” The Winnipeg Tribune, Winnipeg, Canada, June 11, 1914, p 13. “M Club Fete Set Tonight,” The Sun, Baltimore, Maryland, December 3, 1966, p B3. “Kid Williams,” Veteran Boxing Association, Inc., International Ring No. 101, Maryland Boxing Hall of Fame, 1st Annual Dinner Program, [Baltimore: Privately Published, October 21, 1973] unpaginated. Louis stated on his naturalization petition that he was born in Rah, Hungary, and is of the Polish race. Ancestry.com. Maryland, U.S., Federal Naturalization Records, 1795-1931, Lehi, Utah, 2016, https://www.ancestry.com/imageviewer/collections/61200/images/47293_302022005448_1961-00495?treeid=&personid=&hintid=&queryId=1b8f9421f27545efdcdb0d718a667f99&usePUB=true&_phsrc=vQT4538&_phstart=successSource&usePUBJs=true&_ga=2.116206598.1860158080.1616746348-375560140.1610293198&pId=83803 [accessed January 21, 2021]. "BoxRec: Kid Williams".