Phoenix Wright: Ace Attorney – Justice for All (; ) — пригодницька візуальна новела, розроблена та видана компанією Capcom. Спочатку гра вийшла у Японії 2002 року для Game Boy Advance, а згодом була портована на інші платформи. Це друга частина серії Ace Attorney, продовження гри Phoenix Wright: Ace Attorney.

Гравець керує адвокатом Феніксом Райтом, який захищає своїх клієнтів у чотирьох справах. Йому допомагають Мая Фей — ворожка-учениця та партнерка в розслідуваннях, її сестра Перл, а також нова суперниця Фенікса — прокурорка Франциска фон Карма. Гра поділяється на два типи секцій: судові засідання, де гравець перехресно допитує свідків і намагається виявити суперечності в їхніх свідченнях; та розслідування, де гравець збирає докази і спілкується зі свідками.

Гра отримала позитивні відгуки від критиків, яким загалом сподобалося письмо, але які критикували відсутність ексклюзивних для Nintendo DS ігрових механік, що з’явилися в попередній грі.

Ігровий процес Phoenix Wright: Ace Attorney – Justice for All — це пригодницька гра у жанрі візуальної новели, у якій гравець бере на себе роль Фенікса Райта, адвоката, який захищає людей, звинувачених у вбивстві, у чотирьох різних епізодах. Спочатку доступний лише один епізод; коли гравець розв’язує справу, відкривається новий епізод. Усі епізоди поділені на розділи, що складаються із судових засідань та етапів розслідування.

Під час розслідування гравець досліджує справу, щоб зібрати докази, необхідні для суду; коли достатньо доказів зібрано, гра переходить до наступного розділу епізоду. У цих секціях гравець має доступ до меню з чотирма опціями: оглянути, переміститися, пред’явити й поговорити. Обравши «оглянути», гравець може переміщати курсор екраном і роздивлятися різні предмети у середовищі; обравши «переміститися», відкривається підменю з усіма доступними локаціями; обравши «пред’явити», гравець може показати персонажу якийсь доказ або профіль іншого персонажа; а вибравши «поговорити», гравець може обрати тему для обговорення з присутнім персонажем. Коли гравець говорить із персонажем, теми, які вже було обговорено, позначаються галочкою.

Якщо гравець обирає тему, про яку свідок не хоче говорити, поверх персонажа з’являються замки та ланцюги, відомі як «psyche-locks»; додатково біля цієї теми у меню з’являється символ замка. Пред’явивши персонажу маґатаму, гравець може почати розбивати ці замки й розблоковувати тему; це робиться шляхом демонстрації доказів або профілів, які доводять, що персонаж приховує правду. Чим глибше таємниця, яку приховує персонаж, тим більше замків з’являється; розбивши всі замки, гравець отримує нову інформацію.

Під час судових засідань гравець намагається добитися правильного вироку для підсудного, допитуючи свідків і пред’являючи докази судді та прокурору. Багато свідків брешуть або роблять помилки у своїх свідченнях; гравець може пересуватися вперед і назад крізь свідчення, щоб знайти суперечності. Є дві доступні дії під час перехресного допиту: «тиснути» — змушує гравця поставити додаткові запитання щодо певного твердження, іноді примушуючи свідка змінити покази; і «пред’явити» — дозволяє показати доказ або профіль, який, на думку гравця, суперечить поточній заяві свідка. У верхньому правому куті екрана показано шкалу здоров’я гравця, що відображає терпіння судді. Вона зменшується, якщо гравець робить помилки, наприклад, пред’являє неправильний доказ; якщо вона досягає нуля, підсудного визнають винним, і гравець програє. Хоча під час розбивання psyche-locks програти не можна, шкала все одно зменшується, якщо показати неправильний доказ. 50% шкали відновлюється після зняття всіх замків із теми, а 100% — після завершення епізоду.

Сюжет Доктор Тернер Ґрей, приватний хірург, який утратив свою репутацію через лікарську помилку, що призвела до смерті кількох пацієнтів, просить Фенікса Райта допомогти зв’язатися з Маєю Фей — колишньою асистенткою Фенікса, яка повернулася до села Курейн, щоб завершити навчання як медіум духів. Під час обряду викликання духу на прохання Ґрея Мая нібито вбиває його, перебуваючи під впливом викликаного духу. Захищаючи її в суді, Фенікс стикається з прокуроркою Францискою фон Кармою — дочкою його старого ворога Манфреда фон Карми та прийомною сестрою його давнього друга Майлза Еджворта, який, як вважають, наклав на себе руки.

Об’єднавшись із Маєю та її маленькою кузиною Перл, Фенікс розкриває змову між Мімі Майні — невдоволеною медсестрою, що була справжньою винуватицею лікарської помилки та видавала себе за свою померлу сестру Іні — і матір’ю Перл, Морґан Фей, яка глибоко ненавидить матір Маї, Місті Фей. Вони спланували вбивство Ґрея й підставили Маю, щоб зруйнувати її шанси успадкувати титул головної жриці села Курейн і замінити її Перл. Мімі зізнається у своїй справжній особистості та у вбивстві; Морґан засуджують до одиночного ув’язнення, а Фенікс вирішує взяти Перл як одну зі своїх асистенток.

Після суду над Маєю Фенікса наймає поліцейська Меґґі Берд, яку звинувачують у вбивстві свого хлопця, поліцейського Дастіна Прінса. Проте перед початком процесу на Фенікса нападають вогнегасником, унаслідок чого він втрачає пам’ять. Поступово відновлюючи її під час суду, Фенікс викриває Річарда Веллінґтона — шахрая, який свідчить на користь обвинувачення, — як і вбивцю, і свого нападника.

Пізніше циркового мага Максимільйона Галактику звинувачують у вбивстві його роботодавця Рассела Беррі після суперечки про зарплату. Попри втручання Франциски, Фенікс доводить, що Акро, один із колег Макса, підставив його після того, як помилково вбив Беррі, маючи намір убити його доньку на знак помсти за інцидент, який залишив його брата у комі.

Під час церемонії нагородження Маю викрадає найманий убивця Шеллі де Кіллер, який погрожує її вбити, якщо Фенікс не доб’ється виправдувального вироку для актора Метта Енґарда, заарештованого за підозрою у вбивстві свого суперника Хуана Корриди. Як «подарунок», де Кіллер стріляє у Франциску, через що вона не може виступати в суді. В останню мить прибуває Еджворт і замінює її як прокурор.

У суді Фенікс представляє докази, які доводять, що менеджерка Енґарда, Едрієн Ендрюс, підкинула речові докази, щоб підставити Енґарда, і це свідчить, що саме вона вбила Корриду; Ендрюс користується правом мовчання. Проте пізніше Фенікс із жахом дізнається, що саме Енґард найняв де Кіллера, щоб убити Хуана й не допустити, щоб той і Ендрюс розкрили скандал, який зруйнував би його репутацію.

Фенікс переживає внутрішній конфлікт — чи засудити Енґарда ціною життя Маї, чи виправдати його, що врятує Маю, але зробить Ендрюс винною у вбивстві. За допомогою Еджворта та доказів, отриманих Францискою, Фенікс розкриває де Кіллеру, що Енґард зрадив його довіру й планував шантажувати його прихованим записом убивства. Розлючений де Кіллер розриває контракт із Енґардом і оголошує його своєю наступною мішенню; зляканий за своє життя, Енґард визнає себе винним. На знак вдячності за те, що Фенікс викрив зраду, де Кіллер відпускає Маю, яка возз’єднується з Феніксом і Перл.

Еджворт пояснює, що його відсутність була пов’язана з пошуком «відповіді» на питання, що означає бути прокурором; він і Фенікс миряться, тоді як Франциска відлітає. Еджворт зустрічає її в аеропорту, де вона ламається й зізнається у своїй заздрості до нього та бажанні довести власну перевагу, але тепер відчуває, що не може після таких поразок. Усвідомивши, що їй теж потрібно знайти власні відповіді, вона повертається до Німеччини.

Існує також погана кінцівка, у якій Енґарда визнають невинним, а Ендрюс засуджують; у результаті Фенікс залишає адвокатську практику, і, хоча впевнений, що де Кіллер відпустив Маю, він більше ніколи її не бачить.

Реліз Гра була вперше випущена для Game Boy Advance 18 жовтня 2002 року в Японії; версія для Nintendo DS вийшла 26 жовтня 2006 року в Японії, 16 січня 2007 року в Північній Америці та 16 березня 2007 року в Європі. Порт версії Game Boy Advance для ПК, розроблений компанією Daletto, був випущений в Японії в епізодичному форматі, починаючи з 15 квітня 2008 року. Версія для Wii була випущена через WiiWare 26 січня 2010 року в Японії, 15 лютого 2010 року в Північній Америці та 19 лютого 2010 року в Європі.

Сприйняття

Justice for All має оцінку 76/100 на агрегаторі рецензій Metacritic на основі 51 рецензії, що вказує на «загалом позитивні відгуки».

Дописувачі Famitsu похвалили поєднання серйозності та комедії, а також відзначили дивакуватість персонажів і темп діалогів. Джон Вокер з Eurogamer назвав гру «такою ж божевільною, як завжди» і «найрадісніше безглуздим веселощами, які тільки можна уявити». Том Іст з Official Nintendo Magazine назвав сценарій фантастичним. Джо Джуба з Game Informer вважав гру розважальною, назвав письмо кумедним, а розв’язування головоломок — винахідливим, і відзначив, що ці два аспекти добре доповнюють один одного. Аарон Томас з GameSpot сподобався сюжет гри, і він назвав персонажів її найбільшою перевагою. Він вважав, що темп був кращим, ніж у першій Ace Attorney, але все ж гра стала кроком назад: він відчував, що вона часто використовує ті самі типи сюжетних поворотів, що й перша. Джеральд Віллорія з GameSpy назвав епізоди добре структурованими та сильнішими, ніж у першій грі, а також відзначив дотепність діалогів. Майкел Репараз з GamesRadar сказав, що сценарій, хоч і розважальний, містить «довгі уривки беззмістовних діалогів» і часто змушує гравця знати, що сталося і як це довести, раніше, ніж це зрозуміє Фінікс. Спочатку йому подобався новий суперницький персонаж Франциска, але він вважав, що вона стає дедалі дратівливішою. Крейґ Гарріс з IGN сказав, що епізоди добре написані, з ентузіазмом і характером, що робить їх важкими для відкладання.

Вокер вважав судові секції «божевільними» через те, що гра іноді вимагає дуже конкретних доказів, з відхиленням тих, які він вважав логічними, що змушувало його вдаватися до вгадування; він бажав, щоб шкала здоров’я відновлювалася завдяки правильним відповідям, або щоб її взагалі прибрали. Браян Вор з Game Informer вважав, що розслідування часом бувають нудними, але їх урізноманітнює система «замків душі» (psyche-locks), яка додає «судової драми» розслідуванням. Джуба вважав, що велика кількість тексту змушує розслідування рухатися повільно, але що гра стає «непереборною пригодою», коли текст поєднується з ігровими механіками у судових процесах. Томас знайшов «замки душі» цікавими, але слабкими як єдину нову функцію. Іст сказав, що саме «замки душі» роблять розслідування веселими. Репараз сподобалося, як ця механіка додає «новий вимір дивакуватості» грі. І Гарріс, і Томас хотіли, щоб гра була менш лінійною, з більшою кількістю можливих хибних шляхів або закінчень. Томас, Репараз і Іст шкодували, що ексклюзивні для Nintendo DS ігрові функції, запроваджені в останньому епізоді першої гри, не були використані у Justice for All, причому Репараз назвав це розчаруванням, але «не великою проблемою». Віллорія та Іст сказали, що гра триває недовго; Вокер не вважав її короткою, але зазначив, що вона триває менше, ніж перша гра.

Вор сказав, що грі бракує «просунутої графіки та інтерфейсу», але, на його думку, це компенсується її чарівністю та інтригою. Томас назвав дизайн персонажів видатним, але вважав, що повторне використання художніх ресурсів для персонажів і локацій з першої гри змушує відчувати, ніби Capcom «зекономила зусилля». Він назвав музику «одноманітно видатною і майстерно використаною» як для передачі різних настроїв упродовж історії, так і для характерів персонажів. Гарріс вважав музику «атмосферною та доречною», але йому бракувало опції повного озвучення. Він сказав, що мистецьке оформлення було приємним, але не більше.

Примітки

Посилання