Phoenix Wright: Ace Attorney – Dual Destinies (; ) — пригодницька відеогра в жанрі візуальної новели, розроблена та видана компанією Capcom. Це п’ятий основний випуск серії (і сьомий загалом) Ace Attorney, спочатку випущений для Nintendo 3DS у 2013 році, а версії для iOS та Android з’явилися у 2014 та 2017 роках. У 2024 році гра вийшла для Nintendo Switch, PlayStation 4, Windows та Xbox One у складі збірки Apollo Justice: Ace Attorney Trilogy. Події гри відбуваються приблизно через рік після Apollo Justice: Ace Attorney, у період, коли судова система вступила у темну еру фальшивих обвинувачень та сфабрикованих доказів, частково спричинену подіями, що призвели до неправомірного позбавлення Фенікса Райта адвокатського статусу. Гравець керує трьома захисниками — Феніксом Райтом, Аполло Джастізом та Афіною Сайкс, які ведуть захист своїх клієнтів у кількох справах і намагаються відновити довіру до судів. Ігролад поділяється на розслідування, де гравець збирає докази та допитує свідків, та судові засідання, де він шукає суперечності між свідченнями та доказами. Гравець може використовувати унікальні механіки для кожного персонажа: Фенікс бачить «psyche-lock» над свідками, які щось приховують, Аполло помічає невербальні сигнали, що видають брехню, а Афіна визначає суперечливі емоції у голосах свідків.

До команди розробників входили продюсер Мотохіде Ешіро, режисери Такеші Ямадзакі та Ясухіро Сето, а також композитор Норіюкі Івадаре. Через те що гра створювалася значно пізніше після Apollo Justice, розробники хотіли зробити сильний вплив на гравця, і виникла ідея показати роботу з відновлення судової системи. Оскільки це була перша гра Ace Attorney для Nintendo 3DS, розробники використали 3D-графіку, намагаючись зберегти вигляд 2D-артів попередніх ігор серії та забезпечити графіку кращу, ніж у паралельно розроблюваній грі Professor Layton vs. Phoenix Wright: Ace Attorney. Локалізацією гри керувала Джанет Хсу, і процес був інтегрований у загальну розробку, що дозволило команді локалізації краще зрозуміти наміри розробників. Гра здобула загалом позитивні відгуки критиків, які хвалили звук, візуальні ефекти та дизайн персонажів, але критикували за те, що іноді логічно правильні дії не приймалися під час судових засідань. Продажі відповідали очікуванням і були високими порівняно з попередніми релізами серії.

Ігровий процес Dual Destinies — це візуальна новела в жанрі пригодницької гри, у якій гравець керує трьома захисниками: Феніксом Райтом, Аполло Джастізом та Афіною Сайкс. Метою гравця є розкриття кількох справ та доведення невинуватості своїх клієнтів, що й визначає завершення епізодів гри.

Ігролад поділяється на дві основні частини: розслідування та судові засідання. Під час розслідувань гравець відвідує місце злочину та має меню з чотирма опціями: «оглянути», яка активує курсор для пошуку доказів і підказок; «поговорити», що дозволяє взяти інтерв’ю у свідка на місці та обрати одну з кількох тем для обговорення; «представити», що дозволяє показати свідку зібрані докази; та «переміститися», яка відкриває список локацій, куди гравець може переміститися. В окремих моментах можна використати механіку «сприйняття» Аполло, щоб помітити невербальні сигнали свідка, наприклад тремтіння ока, що вказує на брехню. Також іноді можна застосувати механіку «psyche-lock» Фенікса, яка показує замки на серці свідка, якщо він щось приховує.

Під час судових засідань гравець допитує свідків. Можна переміщатися вперед і назад між їхніми заявами та обирати питання щодо конкретного твердження; іноді це змушує свідка змінити свідчення. Якщо гравець помічає брехню або суперечність, він може показати доказ для її виявлення. Неправильне представлення доказу зменшує довіру судді до гравця; якщо довіра судді вичерпується, гра закінчується.

В окремих моментах гравець може застосувати механіку «матриці настрою» Афіни, щоб виявити суперечливі емоції у голосі свідка під час свідчень, наприклад раптову радість посеред страху. У свідченнях можуть проявлятися чотири емоції — радість, гнів, шок і сум (ікона якої також позначає страх), що світяться з різною інтенсивністю. Гравець проходить свідчення та визначає причину суперечливої емоції. Наприкінці судового процесу, коли гравець близький до розкриття справи, можна застосувати механіку «перегляду фактів», щоб переглянути відомі обставини та зробити низку дедуктивних виборів для досягнення висновку.

Сюжет Phoenix Wright: Ace Attorney – Dual Destinies розповідає про події після повернення Фенікса Райта до адвокатури. До його агентства приєднується молода адвокатка Афіна Сайкс, яка спеціалізується на аналітичній психології. Разом з Феніксом і Аполло Джастізом вона розслідує серію складних справ, у яких правда приховується за брехнею, змовами й особистими трагедіями. Спочатку Афіна та Аполло захищають мера Деміена Тенму, якого звинувачують у вбивстві, але доводять, що справжній злочинець — його підлеглий, який прагнув здобути скарби міста. Потім Фенікс захищає косатку, обвинувачену у вбивстві власника акваріума, й доводить, що смерть була нещасним випадком. Далі Афіна захищає свою подругу Джуніпер, яку підозрюють у вбивстві викладачки; з’ясовується, що справжній убивця — інший учитель, який приховував хабарництво. Після вибуху в космічному центрі гине астронавт Клей Терран — друг Аполло. Розслідування веде до складної змови, нових убивств і навіть підозри проти самої Афіни. Фенікс відкриває, що сім років тому її мати, Метіс Сайкс, була вбита, а прокурор Саймон Блеквілл узяв провину на себе, щоб захистити Афіну. Насамкінець Фенікс, Еджворт, Аполло й Афіна розкривають справжнього винуватця — шпигуна-примару, який убив Метіс і Клея, а потім маскувався під детектива Фулбрайта. Після його викриття всі несправедливо звинувачені отримують виправдання, а агенція Фенікса святкує перемогу, проводжаючи астронавта Соломона Старбака в космос.

Сприйняття

Огляди Phoenix Wright: Ace Attorney – Dual Destinies отримала «загалом схвальні відгуки», згідно з агрегатором рецензій Metacritic.

Чак Осборн з IGN відзначив, що йому сподобався пошук доказів на місцях злочину, але він висловив бажання, щоб системи Mood Matrix і Perceive можна було використовувати на вимогу, а не лише в певні моменти. Реона Ебіхара (Famitsu), навпаки, вважала, що Mood Matrix ідеально вписується в гру та є дуже цікавою у використанні. Кріс Гоффман з GamesRadar зазначив, що геймплей дає відчуття задоволення, а перемоги здаються заслуженими, хоча іноді логіка в грі є «сумнівною». Йому сподобався Mood Matrix, який, на його думку, додає «приємного різноманіття» судовим засіданням; він також схвально відгукнувся про системи Perceive та Psyche-Lock, хоч і вважав, що вони використані недостатньо.

Aerox з Destructoid писав, що гра успадкувала деякі проблеми попередніх частин — зокрема, що докази можна пред’являти лише тоді, коли це дозволяє сценарій, і що іноді незрозуміло, як просунутися далі під час розслідування. Втім, він зазначив, що такі випадки трапляються рідше, ніж у попередніх іграх серії. Осборн критикував перехресні допити, зазначивши, що заперечення, які логічно мали б бути прийнятими, часто не сприймаються грою, через що гравцеві доводиться вдаватися до методу проб і помилок. Водночас Браян Вор з Game Informer похвалив внутрішньоігровий список завдань і нову систему переміщення, завдяки яким він ніколи не губився під час розслідувань і завжди розумів, що потрібно робити далі. Урара Хонма з Famitsu також відзначила підказки та зниження складності як корисні нововведення.

Хонма назвала сюжетний поворот у фіналі гри «шокуючим» і вважала Dual Destinies найкращою грою серії. Роллінг Учізава (Famitsu) відзначив, що деякі сцени під час судових процесів виглядають дещо штучно, проте діалоги між сторонами ефективно створюють напругу. Aerox назвав гру «надзвичайно сильною частиною серії», відзначивши цілісність тем і оповіді, які роблять епізоди більш взаємопов’язаними, ніж у попередніх іграх. Йому сподобалося, як гра торкається тем зниження довіри до судової системи, визначення справедливості та переваги перемоги над правдою. Вор зазначив, що останні два епізоди тримали його «прикутим до екрана», але висловив втому від повторюваної структури сюжету, де перші справи частково пов’язані з головною, яка своєю чергою веде до таємниці минулого.

Критики загалом високо оцінили візуальну складову гри. Осборн назвав її найкращою з усіх ігор серії, відзначивши вдале використання 3D-ефекту. Ебіхара описала анімації як динамічні та плавніші, ніж у попередніх частинах, а Хонма сказала, що тривимірні персонажі виглядають більш «живими та чарівними», ніж двовимірні герої минулих ігор. Хонма, Ебіхара та Гоффман вважали, що нові 3D-моделі зберегли дух і комічність оригінальної 2D-стилістики, що Хонма назвала «вражаючим». Вор додав, що нові тривимірні локації створюють враження справжніх місць злочину, а не «інтерактивних малюнків». Aerox похвалив чудову 3D-анімацію, а також відзначив кат-сцени та саундтрек як сильні сторони гри.

Продажі Гра дебютувала на першому місці в японських чартах відеоігор, продавшись накладом 250 216 копій за перший тиждень. За словами Capcom, запланованих показників продажу було «практично досягнуто».

Примітки

Посилання