Палаццо Пезаро Орфеї () або Палаццо Пезаро дельї Орфеї () — історичний палац у Венеції, на півночі Італії. Збудований родиною Пезаро у XV столітті в стилі венеційської готики. З 1902 року палац став домом для художника, дизайнера й винахідника Маріано Фортуні та його дружини Анрієтти Негрен. Нині в будівлі розташований Музей Фортуні, тому споруда також відома як Палаццо Фортуні.
Історія
Палац розташований у районі (сест'єре) Сан-Марко — у самому центрі Венеції, між Кампо Сан-Бенето та Ріо-ді-Ка-Мікіель (). Його фасади виходять на обидва ці боки, а північний фасад — на вулицю Калле Пезаро ().
Палац збудував у XV столітті Бенедетто Пезаро — представник впливової родини Пезаро. Це одна з кількох родових резиденцій цієї родини у Венеції. Гілка родини, що мешкала біля Сан-Бенето, згасла наприкінці XVII століття, і приблизно з 1720 року палац почали здавати різним орендарям. Серед них були друкарня «Tipografia Albrizzi» та дві музичні спілки — спершу «Accademia degli Orfei» (з 1786 року), а з 1835 року — «Società Apollinea».
Протягом більшої частини XIX століття будівлю було розділено на квартири й здавалося численним ремісникам. Коли Маріано Фортуні наприкінці століття облаштував у палаці свою першу венеційську студію, там проживало близько 350 мешканців. Згодом він поступово викупив більшість приміщень, прибрав пізні перегородки й почав відновлювати інтер’єри, повертаючи їм первісний вигляд. У 1902 році Фортуні зробив палац своїм домом.
У 1907 році разом із майбутньою дружиною Анрієттою Негрен він заснував у палаці невелику майстерню, а вже за кілька років два поверхи будівлі були повністю відведені під виробництво шовкових і оксамитових тканин та одягу.
Після смерті Фортуні у 1949 році палац було передано у дар муніципалітету Венеції (). Остаточно місто отримало у власність будівлю лише у 1965 році, після смерті вдови митця Анрієтти Негрен. У 1975 році в палаці відкрився Музей Фортуні.
Примітки
Джерела