Хосе Антоніо Каст Ріст (; нар. 18 січня 1966, також відомий як JAK) — чилійський адвокат і політик, президент Чилі (з 2026). Член відомої родини Каст, депутат Палати депутатів з 2002 по 2018 рік.
Народився в Сантьяго в сім'ї німецьких іммігрантів, Каст був членом Незалежного демократичного союзу до 2016 року, після чого в 2019 році заснував консервативну Республіканську партію Чилі та аналітичний центр Republican Ideas. Раніше він балотувався як незалежний кандидат на виборах 2017 року на посаду президента, а в 2018 році створив рух Республіканська дія (). Під час президентської кампанії 2017 року він застосовував провокаційну стратегію, підтримуючи Аугусто Піночета і виступаючи проти аборту, одностатевих шлюбів та нелегальної імміграції. У 2021 році він знову балотувався на посаду президента, переміг у першому турі, але програв у другому турі лівому кандидату Габріелю Боричу. З 2021 року він пом'якшив деякі суперечливі позиції, але залишається одним із найвизначніших правих популістів Чилі.
З 2022 по 2024 рік він був президентом міжнародної організації Political Network for Values. Каст одружений з Марією Пією Адріасолою, і пара має дев'ятьох дітей. Він є практикуючим католиком і членом Апостольського руху Шенштатт.
З грудня 2025 року Каст новообраний президент Чилі.
Біографія
Дитинство Хосе Антоніо Каст Ріст народився 18 січня 1966 року в Сантьяго, будучи десятою і наймолодшою дитиною Мігеля Каста Шиндлера та Ольги Ріст Хагшпіль. Вони були іммігрантами з Баварії. Його батько був лейтенантом Німецької армії та членом Нацистської партії. У грудні 1950 року він утік до Чилі під час денацифікації, оселившись у Буїні, комуні в провінції Сантьяго (нині Столичний регіон Сантьяго) в провінції Майпо.
Мати Каста та двоє його братів і сестер, Мігель (пізніше названий Мігелем) і Барбара, прибули до Чилі в 1951 році. Ця родина заснувала Cecinas Bavaria у 1962 році, фабрику ковбас, яка стала основним джерелом багатства родини. Загалом у батьків Каста було десятеро дітей, троє з яких померли раніше за батьків. Покойний брат Каста, Мігель, був економістом і членом Chicago Boys, а також міністром праці та президентом Центрального банку Чилі за правління Аугусто Піночета. Каст також є дядьком Феліпе Каст, сенатора від Партії політичної еволюції.
Каст вивчав право в Папському католицькому університеті Чилі, де познайомився з (греміалістичним рухом). Як студент, він балотувався на посаду президента федерації студентів університету (FEUC). Під час студентських років Каст з'явився на виборчій кампанії референдуму в Чилі 1988 року, підтримуючи варіант «Так», який мав на меті продовження правління Піночета на вісім років.
У 1990 році Каст заснував адвокатську контору. У 1990-х роках він також був директором сімейної компанії з нерухомості.
Політична кар'єра З 1996 по 2000 рік Каст був радником у Буїні. У 2001 році його обрали до Палати депутатів, представляючи 30-й виборчий округ Сан-Бернардо. Він був генеральним секретарем Незалежного демократичного союзу, але подав у відставку в 2016 році, щоб балотуватися на посаду президента.
Під час перебування в Палаті депутатів Каст отримав підтримку від єпископа єпархії Сан-Бернардо Хуана Ігнасіо Гонсалеса Еррасуріса, який написав чотиристорінковий документ, закликаючи свою паству підтримувати тих, хто виступає проти екстренної контрацепції та одностатевих шлюбів.
Підтримка єпископа була ключовою для розвитку політичної кар'єри Каста, а його позиція проти контрацепції відіграла важливу роль у розширенні його підтримки.
Президентські кампанії
Президентська кампанія 2017 року
18 серпня 2017 року Каст офіційно зареєстрував свою кандидатуру як незалежний кандидат у виборчій службі, подавши 43 461 підпис. Він отримав підтримку від правих, консервативних, лібертаріанських, націоналістичних і відставних військових груп. Каст просував позицію «менше податків, малий уряд, захист життя плоду», а також підтримував урядові програми проти нелегальної імміграції. Його підтримка попередньої військової диктатури викликала значні суперечки під час кампанії, особливо через його пропозицію помилувати в'язнів старше 80 років із хворобами похилого віку, включаючи тих, хто був засуджений за порушення прав людини за правління Піночета.
На президентських виборах 2017 року він отримав 523 213 голосів, що склало 7,93 % голосів, посівши четверте місце, хоча опитування прогнозували йому лише 2–3 % підтримки. У другому турі він підтримав Себастьяна Піньєру, який переміг на виборах. Він заявив, що «[у сучасному світі] чилійцям потрібен Бог», і що держава має просувати релігію в школах, надаючи вчителів релігії, якщо учні цього бажають.
Створення політичного руху (2018—2022)
З точки зору міжнародних відносин, Каст запропонував закрити кордон із Болівією, стверджуючи, що цей захід дозволить ефективніше боротися з наркоторгівлею. У 2018 році він закликав уряд розірвати дипломатичні відносини з Францією після того, як вона надала політичний притулок колишньому партизану Рікардо Пальмі Саламанці.
У березні 2018 року, під час туру по чилійських університетах, Каст планував виступити з промовою в Університеті Артуро Прат в Ікіке, але зазнав фізичного нападу від протестувальників, які виступали проти його політичних поглядів. Каст також звинуватив Університет Консепсьйон та Південний університет Чилі у цензурі.
На виборах у Бразилії 2018 року Каст підтримав Жаїр Болсонару. У квітні 2018 року Каст запустив правий політичний рух Республіканська дія.
У вересні 2019 року Каста звинуватили в тому, що він не задекларував кошти, переведені до панамських компаній. Каст визнав існування цих компаній, але заперечував, що вони належать йому, стверджуючи, що вони належать його брату Крістіану Касту, і захищав право чилійців інвестувати за кордоном. У травні 2019 року він заснував аналітичний центр Republican Ideas, а в червні 2019 року створив Республіканську партію Чилі. Він виступав проти демонстрацій під час протестів у Чилі 2019 року, заявляючи, що вони не є частиною соціального руху, а є актами насильства, організованими терористами. У міру зменшення підтримки протестів Каст заручився підтримкою чилійців, які виступали проти насильства, яке спостерігалося під час протестів. На референдумі 2020 року щодо зміни Конституції Чилі він був одним із головних прихильників і агітаторів за варіант «Ні», який отримав 21,72 % голосів; зміна конституції була схвалена 78,28 % голосів.
На виборах до Конституційної асамблеї 2021 року Каст уклав політичну угоду з правоцентристською коаліцією , створивши спільний список кандидатів . Цей список отримав 20,6 % голосів, представляючи менше третини Конституційної асамблеї. Каст запропонував одну з головних кандидаток, Тереза Марінович, чиї політичні погляди збігалися з його власними, але її не підтримали деякі правоцентристські сектори. Проте Марінович отримала високий відсоток голосів, і завдяки метод Д'Ондта багато інших кандидатів потрапили до Конституційної асамблеї разом із її перемогою.
На референдумі щодо Конституції 2022 року Республіканська партія офіційно підтримала варіант «Ні», перемігши варіант «Так». На відміну від попереднього референдуму, це голосування було обов'язковим, а обмеження через пандемію COVID-19 були меншими.
Президентська кампанія 2021 року
У 2018 році Каст підтвердив свій намір балотуватися на виборах 2021 року. На цих виборах він балотувався від своєї Республіканської партії разом із кандидатами до Палати депутатів і Сенату, на відміну від незалежної президентської кандидатури 2017 року. Каст уклав політичну угоду про створення Християнського соціального фронту, щоб представити список кандидатів від Республіканської партії та Християнської консервативної партії. Каст висунув суперечливі пропозиції кампанії. Він підтримав помилування «літніх» посадовців режиму Піночета, зазвичай включаючи всіх ув'язнених посадовців. Він також запропонував заборонити аборти, інтегрувати Міністерство у справах жінок і гендерної рівності, вийти з Ради ООН з прав людини та побудувати більше в'язниць.
Під час кампанії Каст використовував гасло «Зробимо Чилі великою», яке порівнювали з гаслом Дональда Трампа Зробимо Америку знову великою. Деякі його прихильники носили одяг із написом «Зробимо Америку знову великою» на його заходах. Каст не брав участі в президентських праймеріз , які виграв Себастьян Січель. Січель вважався провідним правим кандидатом на ранніх етапах опитувань. Однак після перших телевізійних дебатів Каст обійшов Січеля і став провідним правим кандидатом. У першому турі він отримав найбільше голосів, приблизно 28 %, і пройшов до другого туру проти Габріеля Борича.
Після успіху в першому турі Каст знайшов солідарність з іншими правими діячами і підписав Мадридська хартія — документ, складений іспанською ультраправою партією Vox, який засуджує ліві групи в Іберо-Америці; серед інших міжнародних підписантів були перуанець Рафаель Лопес Аліага, аргентинець Хав'єр Мілеї та син президента Бразилії Жаїра Болсонару, Едуардо Болсонару. 30 листопада 2021 року Каст почав будувати міжнародні зв'язки під час кампанії, зустрівшись у Вашингтоні з сенатором Республіканської партії США Марко Рубіо, послом Чилі в Організації американських держав і принаймні двадцятьма американськими бізнес-керівниками, які інвестують у Чилі (включаючи Марію Паулін Урібе з PepsiCo).
18 грудня Партія народу попередній кандидат у президенти Франко Парісі підтримав Хосе Антоніо Каста. Це сталося після внутрішньої консультації партії, під час якої 61,41 % членів підтримали Каста, порівняно з 6,58 %, які підтримали Габріеля Борича.
У другому турі, що відбувся 19 грудня 2021 року, Каст отримав 44,13 % голосів, але програв Габріелю Боричу, який отримав 55,87 % і став новим президентом Чилі. 19 грудня 2021 року Каст визнав свою поразку і пообіцяв «конструктивну співпрацю». Каст став першим кандидатом з 1999 року, який лідирував у першому турі президентських виборів, але програв у другому турі.
Президент Political Network for Values (2022—2024)
З березня 2022 року по грудень 2024 року Каст був президентом міжнародної консервативної мережі Political Network for Values.
Конституційна рада 2023 року
Перед виборами партія виступала проти створення Конституційної ради після перемоги варіанту «Ні» на попередньому референдумі. Однак партія вважала, що процес не можна зупинити, і вважала участь важливою без референдуму про вступ.
У 2023 році була створена Конституційна рада для написання нової конституції. Рада складалася з 51 члена, і чилійці в травні того року обрали 34 правих (23 від Республіканської партії та 11 від Chile Vamos) і 16 лівих членів. У листопаді керівництво партії вирішило підтримати варіант «За» на референдумі в грудні, але переміг варіант «Проти». Після поразки Хосе Антоніо Каст визнав провал кампанії.
Президентська кампанія 2025 року
У листопаді 2024 року Республіканська партія підтвердила, що Хосе Антоніо Каст буде її кандидатом у першому турі президентських виборів у Чилі 2025 року, відмовившись брати участь у праймеріз із Chile Vamos чи іншими опозиційними кандидатами.
Політичні позиції Каста описували як крайньо правого політика, що він заперечував. Каст висловлював правопопулістські позиції та підтримку колишньому призиденту Августо Піночету. Хосе Антоніо Каст давно позиціонує себе як прихильника «твердої руки» в управлінні державою через жорстку риторику, акцент на безпеці, законі та порядку, а також радикальні пропозиції щодо міграційної політики та проти ЛГБТ-угрупування. Він обіцяє звести глибокий рів і високу стіну вздовж протяжного північного кордону Чилі з Болівією та Перу, виступає проти нелегальної міграції та критикує політику мультикультуралізмуНовий президент Чилі Хосе Антоніо Каст — християнин, захисник сімейних цінностей, противник ЛГБТ, абортів та нелегальної міграції.