Вілбур Коулман Світман (, 7 лютого 1882 — 9 березня 1961) — американський композитор, диригент керівник гурту та кларнетист. Його музичний стиль охоплював регтайм і діксіленд‑джаз. Світман був одним із перших афроамериканських музикантів, здобувши популярність у СШАBerresford, Mark. That's got'em: the life and music of Wilbur C. Sweatman, University of Mississippi Press, 2010.

Раннє життя Світман народився 7 лютого 1882 року в Брансвіку, штат Міссурі, у сім'ї Матильди та Коулмана Світманів. Батько Вілбура працював у перукарні, мав сестер Єву і Лулу. У деяких переписах населення, мати та її діти були вказані як мулати. Коли Вілбур був малюком, батько залишив сім'ю і переїхав до Сент‑Джозефа, штат Міссурі, де створив нову родину. Матильда продовжувала керувати перукарнею.

Вілбур отримав освіту в сегрегованій школі Елліотта у Брансвіку і після школи також працював у перукарні. Старша сестра Єва допомагала йому з музичною освітою, навчаючи його грати на фортепіано. Пізніше Світман самостійно засвоїв гру на скрипці й почав грати на кларнеті. Згодом він здобув навички гри на тромбоні, бас‑кларнеті та органіBerresford, Mark. That's got'em: the life and music of Wilbur C. Sweatman, University of Mississippi Press, 2010.

Музична кар'єра Професійна музична кар'єра Світмена розпочалася наприкінці 1890-х років. Підлітком він гастролював із цирковими оркестрами, спочатку з оркестром Піканіні професора Кларка Сміта з Канзас-Сіті, а згодом із P. G. Lowery Band. До 1901 року Світмен став наймолодшим керівником оркестру в США, очоливши оркестр Forepaugh and Sells Circus. Він недовго виступав з оркестрами W.C. Handy та Mahara's Minstrels, після чого наприкінці 1902 року організував власний танцювальний оркестр у Міннеаполісі. Там Світмен провів перші записи на фонографічних циліндрах у 1903 році для Metropolitan Music Store. Серед цих записів була перша версія композиції «Maple Leaf Rag» Скотта Джопліна, хоча копії не збереглися. У 1908 році Світмен переїхав до Чикаго, де виступав у таких закладах, як Pekin Inn і Monogram Theater, а згодом став керівником оркестру в Grand Theater. Його діяльність почала привертати увагу; у статті 1910 року згадувалося прізвисько «Sensational Swet». Поряд із концертами Світмен створював і аранжував музику для свого колективу. Крім того, він співпрацював із Дейвом Пейтоном та Вільямом Генрі «Біллі» Дорсі над аранжуванням і транскрипцією музики для інших виконавців.

До 1911 року він повністю перейшов до водевілю сцени, граючи на трьох кларнетах одночасно. У відгуку на його виступ у Індіанаполісі його описали так:Вілбур К. Світман, хоча й був дещо низького зросту, у своїх виступах демонстрував стиль і витонченість манер, що робило його виконання переконливими. Його виразність і здатність поєднувати різні тембри створювали приємне звучання. Перший його номер був попурі популярних мелодій і «ганчірок», і до завершення виступу слухачі залишалися в захваті.Світман написав низку пісень, з яких найвідомішою стала «Down Home Rag» (1911). Пісня була записана кількома гуртами в США і Європі. У 1913 році він переїхав до Нью‑Йорка, де активно гастролював. Світман був одним з небагатьох темношкірих сольних виконавців, які регулярно виступали на провідних білих водевільних сценах. У цей час він познайомився зі Скоттом Джопліном; у заповіті Джопліна Світман був вказаний як виконавець його майна. Нотні папери Джопліна, включаючи неопубліковані рукописи, були передані Світману. Він піклувався про них і надавав доступ до них тим, хто його про це просив. Однак після того, як музика Джопліна стала вважатися застарілою, запитів поменшало. Після смерті Світмена у 1961 році папери потрапили на зберігання під час судового розгляду між спадкоємцями Світмена, і їхнє поточне місцезнаходження невідоме, невідомо, чи вони досі існують.

У грудні 1916 року Вілбур Світмен здійснив записи для невеликого лейбла Emerson Records, зокрема композицію «Down Home Rag». Деякі історики вважають ці записи одними з найдавніших зразків джазу. З огляду на комерційний успіх Original Dixieland Jass Band та Original Creole Orchestra, Світмен на початку 1917 року суттєво змінив звучання та інструментарій свого секстету. Колектив складався з п'яти саксофоністів та Світмена на кларнеті; незабаром він уклав контракт з Pathé. Гурт записував джазові композиції, а також популярні хіти того часу.

Світмен став першим афроамериканцем, який здійснив записи під назвами «Jass» та «Jazz». Світмен зафіксував архаїчний тип джазу раніше за діксіленд-бенд. У 1917 році він увійшов до ASCAP як один з перших афроамериканців.

У 1918 році Світмен уклав контракт з великим лейблом Columbia Records, де досяг значного успіху, випускаючи низку пісень під своїм іменем. Його гурт також виконав кілька коротких анонімних записів для серії 90-секундних бюджетних релізів лейбла Little Wonder. Перший реліз колективу, «Regretful Blues»/«Everybody's Crazy», розійшовся тиражем 140 000 примірників, тоді як хітом вважався тираж утричі менший. Сингли Світмена в 1919 році загалом перевищили мільйон примірників. Кілька успішних релізів з'явилися в 1918—1919 роках, на піку популярності Світмена. Найуспішнішою стала пісня «Kansas City Blues» (1919), тираж якої склав 180 000 примірників. До 1920 року продажі знизилися, що, ймовірно, відображає зменшення інтересу до його стилю джазу та зростання популярності синкопованих біг-бендів, зокрема колективу Columbia Ted Lewis.

Пізніші роки Вілбур Світмен продовжував застосовувати свій уже дещо застарілий стиль у живих виступах по всьому Північному Сходу США. Через його колектив пройшли кілька відомих музикантів, зокрема Дюк Еллінгтон, Коулман Хокінс та Cozy Cole. Світмен також здійснював записи для лейблів Gennett, Edison, Grey Gull та Victor. Він часто виступав у відомому гарлемському клубі Connie's Inn. Світмен продовжував грати в Нью-Йорку протягом 1940-х та початку 1950-х років, але дедалі більше зосереджувався на музичному видавничому бізнесі та пошуку талантів. Його ранні композиції забезпечували стабільний дохід. У 1937 році ASCAP повідомила, що композиція «Down Home Rag» транслювалася по радіо понад 2000 разів, і Світмен отримував гонорари за кожну трансляціюBrooks, Tim Lost Sounds: Blacks and the Birth of the Recording Industry, University of Illinois Press, 2004, Pp.337-340.

Вілбур Світмен помер 9 березня 1961 року в Нью-Йорку. Його дочка Барбара спочатку успадкувала майно, яке переважно складалося з видавничого бізнесу та особистих документів. Майно, що також включало документи Скотта Джопліна, зрештою перейшло до сестри Світмена, ЄвиBrooks, Tim Lost Sounds: Blacks and the Birth of the Recording Industry, University of Illinois Press, 2004, Pp.337-340.

Примітки