Торн () — селище в нідерландській провінції Лімбург, розташоване біля бельгійського кордону. До 2007 року воно мало статус окремої громади, а наразі входить до складу муніципалітету Маасгау.

Торн відомий як «Біле місто» () через характерні вибілені вапном цегляні будинки та мури в історичному центрі. У минулому селище було центром крихітної незалежної держави в складі Священної Римської імперії — , а традиція фарбувати будівлі в білий колір з'явилася наприкінці XVIII століття.

У минулому головним храмом абатства слугував парафіяльний , більша частина якого датована XIV століттям. Через Торн пролягає кілька пішохідних маршрутів: , , а також одне з відгалужень знаменитого Шляху Святого Якова.

Історія міста Історія Торна починається з заснування бенедиктинського монастиря графом Ансфрідом ван Тейстербантом та його дружиною Гільсондіс близько 990 року на заболоченій місцевості біля римської дороги, який згодом розвинувся у світський жіночий монастир (абатство) для вищої аристократії. Це абатство перетворилося на крихітне незалежне князівство в межах Священної Римської імперії, яке в XVIII столітті стало місцем підготовки аристократок до шлюбу.

До монастиря приймали лише жінок шляхетного походження. Після вступу вони не складали обітниць, але були зобов'язані відвідувати канонічні години та месу. У разі заміжжя вони мали право залишати обитель. Аристократки володіли особистим майном, приватними будинками та тримали прислугу. Вони також отримували особистий дохід — так званий .

Переломним моментом в історії Торна став 1794 рік, коли під час Війн першої коаліції до регіону вдерлися французькі революційні війська. Оскільки французька нова влада вела безкомпромісну боротьбу проти релігійних інститутів та аристократії, конфісковуючи майно та арештовуючи дворян, шляхетні правительки Торна були змушені втекти до безпечніших німецьких земель.

Тоді ж окупаційна влада запровадила податок на основі розміру вікон у будинках. Щоб зменшити суму податку, бідні місцеві мешканці почали замуровувати вікна, а для приховування цих будівельних слідів («шрамів бідності») усі будинки побілили вапном, що й сформувало сучасний унікальний вигляд міста.

У 1973 році історичний центр Торна було визнано пам'яткою містобудування, а у 2007 році місто увійшло до складу громади Маасгау.

Цікавий факт Південно-західною межею міста Торн є державний кордон Нідерландів з Бельгією.

Галерея

Примітки

Посилання Офіційний сайт муніципалітету Маасгау