Директива про енергоефективність 2012/27/ЄУ (скорочено EED) — нормативно-правовий акт Європейської Унії, який зобов’язує покращувати енергоефективність у межах Європейської Унії. Вона була схвалена 25 жовтня 2012 року та набула чинности 4 грудня 2012 року. Директива запроваджувала юридично обов'язкові заходи для заохочення зусиль щодо більш ефективного використання енергії на всіх етапах та у всіх секторах ланцюга постачання. Вона встановлювала спільну систему для сприяння енергоефективності в ЄУ з метою досягнення основної цілі щодо енергоефективності у 20% до 2020 року. Вона також прокладала шлях для подальших удосконалень після цього.

Директива передбачала встановлення індикативних національних цілей енергоефективності на 2020 рік. Держави-члени повинні були подати свої Національні плани дій з енергоефективності (NEEAP) до 30 квітня 2014 року, у яких викладено заходи, які вони впровадили для підвищення енергоефективності, а також очікувану та/або досягнуту економію енергії. Крім того, держави-члени повинні були щорічно звітувати про прогрес у досягненні своїх національних цілей. Вимоги політики в директиві є мінімальними зобов'язаннями, і держави-члени можуть запроваджувати більш суворі заходи.

Директиві про енергоефективність 2012/27/ЄУ передувала Директива про енергетичні послуги 2006/32/ЄС. Ця попередня директива містила ціль скорочення споживання енергії на 9% протягом 9років після набрання чинності директиви. Попередня директива також вимагала від членів ЄУ подання Національних планів дій з енергоефективності, причому перший план мав бути поданий до 30 червня 2007 року.

23 липня 2014 року Європейська комісія оголосила про нову ціль – підвищення енергоефективності на 30% до 2030 року.

Розвиток Документи, що витікли в 2012 р. свідчать про те, що Сполучене Королівство неодноразово боролося за пом'якшення ключових заходів під час розробки директиви та змушувало деякі заходи стати добровільними, а не обов'язковими. Як наслідок, нова версія директиви дозволяє державам-членам встановлювати власні цілі щодо енергоефективності замість початкової вимоги щодо обов'язкового показника покращення на 20%.

Заходи Директива сприяє впровадженню правил для усунення бар'єрів на енергетичних ринках та подолання ринкових збоїв, які можуть перешкоджати впровадженню енергоефективності. Згідно з директивою, державний сектор має відігравати взірцеву роль, а споживачі матимуть право знати, скільки енергії вони споживають.

Директива охоплює такі категорії:

цілі енергоефективности реконструкція будівлі зразкова роль для громадських будівель схеми зобов'язань щодо енергоефективності енергетичні аудити та системи енергоменеджменту системи обліку та виставлення рахунків, а також право доступу до цих даних інформування споживачів та розширення прав і можливостей підвищення ефективності опалення та охолодження перетворення, передача та розподіл енергії наявність схем кваліфікації, акредитації та сертифікації інформація та навчання енергетичні послуги національний фонд енергоефективності, фінансування та технічна підтримка інші заходи щодо підвищення енергоефективності

Національні плани дій з енергоефективності та щорічні звіти Індивідуальні національні плани дій з енергоефективності (NEEAP) за 2014 рік та річні звіти за 2016 рік доступні для завантаження. Деякі національні плани дій також містять статті у Вікіпедії:

Ефективність Дослідження 2014 року показало, що, незважаючи на технічну складність директиви та відсутність обов'язкових цілей, вона є покращенням порівняно з попередньою політикою Європейського Союзу щодо енергоефективності. Незважаючи на це, документ послаблений кількістю винятків та кількістю уривків, які він містить, що потребують тлумачення. Процес впровадження також був пов'язаний з проблемами.

У червні 2014 року уряд Сполученого Королівства через Записку про політику закупівель, видану всім урядовим відомствам, наказав їм дотримуватися після 5 червня 2014 року стандартів енергоефективності, викладених у статті 6 та Додатку III до Директиви, під час закупівлі товарів та послуг, а також під час оренди чи придбання будівель, за умови, що це «відповідає досягненню оптимального співвідношення ціни та якості, економічної доцільності, ширшої стійкості, технічної придатності та забезпечення достатньої конкуренції».Cabinet_Office, Procurement Policy Note – Implementing Article 6 of the Energy Efficiency DirectiveAction Note 07/14, section 7, published 3 June 2014, accessed 17 March 2023 У додатковій інформації, опублікованій у січні 2015 року, було чітко зазначено, що «зобов’язання за статтею 6 є кваліфікованим» і що державні органи «повинні купувати товари за стандартами, викладеними в Додатку III до Директиви, лише якщо це є економічно ефективним».Crown Commercial Service, Procurement Policy Note – Implementing Article 6 of the Energy Efficiency Directive: further information. Information Note 01/15, published 19 January 2015, accessed 17 March 2023 Державним органам у ширшому державному секторі поза межами центрального уряду було «заохочовано» наслідувати приклад центрального уряду.Crown Commercial Service, Procurement Policy Note – Implementing Article 6 of the Energy Efficiency Directive: further information. Information Note 01/15, published 19 January 2015, accessed 17 March 2023

У дослідженні 2016 року розглядалося трактування статті7 директиви кожною з 28 держав-членів. Ця ключова стаття під назвою «Схеми зобов’язань щодо енергоефективності» вимагає, щоб країни «впроваджували зобов’язання щодо енергоефективності та/або альтернативні інструменти політики для досягнення скорочення кінцевого споживання енергії на 1,5% на рік». Щоб виконати цю вимогу, держави-члени запропонували дуже різні політичні заходи та прийняли дуже різні методи розрахунку, а також схеми моніторингу та перевірки. У дослідженні аналізується кожен національний план дій та оцінюється, чи ймовірно, що прогнозована економія буде реалізована, і чи буде її достатньо для виконання вимог статті.7 цілей.

Майбутнє Директива (ЄУ) 2018/2002/ЄС була прийнята 21 грудня 2018 року. Вона вносить зміни до цієї директиви.

Див. також

Збереження енергії Енергетична політика Європейського Союзу Директива про оподаткування енергії Директива про стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел – аналогічна директива, що охоплює відновлювану енергетику – що засвідчують скорочення споживання енергії

Додаткова інформація

Примітки

Посилання

Повний перелік Національних планів енергоефективності та щорічних звітів. Вебсайт Директиви Європейської комісії щодо енергоефективности Проєкт моніторингу енергоефективності Odyssee Mure для Європи