Директи́ва про спі́льну систе́му оподаткува́ння, що застосо́вується до ви́плат проце́нтів та ро́ялті між асоційо́ваними компа́ніями рі́зних держа́в-чле́нів — нормативно-правовий акт Європейської Унії, яка набула чинности 1 січня 2004 року та регулює оподаткування виплат відсотків та роялті між асоційованими компаніями в межах Європейської Унії (та Швейцарії).
Вимоги Боржником та кредитором платежів повинні бути корпорації, розташовані у двох різних державах-членах Європейського Союзу. Мінімальна частка компанії-одержувача в капіталі компанії, що здійснює платежі, має становити 25 %, а також мінімальний період володіння — два роки. Платежі не повинні бути пов'язані з отриманням прибутку. Платежі від/до дочірніх компаній та від/до постійних представництв також можуть претендувати на пільговий режим.
Цілі та правові наслідки У принципі, ці платежі повинні оподатковуватися в державі, резидентом якої є одержувач платежів.Zum Inhalt: , dort S. 90 ff., Universität Erlangen, Lehrstuhl Wolfram Scheffler
Таким чином, країна, резидентом якої є боржник з платежів, звільняється від стягнення податку на приріст капіталу. Відсотки та роялті залишаються повністю відрахованими як бізнес-витрати з метою визначення оподатковуваного доходу боржника (визначення оподатковуваного прибутку).
Положення про боротьбу зі зловживаннями порівнянні зі старої Директиви про материнські та дочірні компанії (з 1990 року).
Імплементація Імплементація в німецьке законодавство була здійснена шляхом статті 50g Закону про податок на прибуток, яка була вставлена відповідно до статті 1 № 3 Закону ЄС про коригування адміністративної допомоги від 2 грудня 2004 року (Федеральний вісник законів, 2004 I, с. 3112).
Поточні події 11 листопаді 2011 року Європейська комісія ухвалила пропозицію щодо вдосконалення Директиви про відсотки та роялті. Намір Комісії полягає в подальшому зменшенні подвійного оподаткування, наприклад, шляхом утримання податків у джерела. Тепер пропозицію мають обговорити Рада та Європейський парламент.
Примітки