Африканська французька мова () — спільна назва діалектів французької мови, поширених у франкомовній частині Африки. Ці діалекти поширені насамперед як друга мова (лінгва франка), та ними говорять, за оцінками, 167 мільйонів осіб у 34 різних країнах та регіонах, з яких більшість належать до організації «Франкофонія», або є її спостерігачами. З-поміж цих країн 19 суверенних держав визнають французьку де-юре офіційною, хоч вона й не є рідною для більшості. За Ethnologue, лиш для 1,2 мільйона осіб африканська французька є рідною. Носії африканської французької становлять 67 % усіх носіїв французької — абсолютну більшість усіх носіїв.

У Африці французька поширена переважно як друга мова разом із місцевими мовами, але в деяких містах (зокрема в Центральній Африці та на березі Гвінейської затоки) вона є для деяких носіїв першою мовою, наприклад у Абіджані (Кот-д'Івуар), Le français à Abidjan: Pour une approche syntaxique du non-standard by Katja Ploog, CNRS Editions, Paris, 2002 Демократичній Республіці Конго, у містах Дуала та Яунде (Камерун), у Лібревілі (Габон), та у Антананаріву.

У деяких африканських країнах французька хоч і не має офіційного статусу, але є поширеною як перша серед вищих верств населення, наприклад у Алжирі, Тунісі, Марокко, та Мавританії — серед них багато білінгвів, що говорять і арабською, і французькою.

У кожній з франкомовних африканських країн є свої особливості у вимові та лексиці у французькій мові.

Список африканських країн за знанням французької Рівень володіння французькою в Африці згідно з Франкофонією: КраїнаНаселенняЗ них говорять французькоюВідсоток франкомовнихРік47 435 00015 589 00032,86 %202514 814 0004 992 00033,7 %202524 075 0005 499 00022,84 %202514 390 0001 250 0008,68 %2025527 00052 00010,83 %202529 879 00012 267 00041,06 %20255 513 0001 345 00024,39 %202521 004 0002 693 00012,82 %2025883 000333 00037,73 %20256 484 0003 981 00061,4 %202532 712 00011 913 00036,42 %20251 184 000592 00050 %2025112 832 00057 196 00050,69 %2025118 366 0003 573 0003,02 %20251 938 000560 00028,91 %20252 593 0001 719 00066,3 %20252 822 000564 00020,00 %202535 064 000645 0001,84 %202515 100 0004 202 00027,83 %202532 741 0008 705 00026,59 %202525 199 0005 028 00019,95 %20255 315 000689 00012,96 %20251 268 000921 00072,65 %202538 431 00013 912 00036,2 %202527 918 0003 754 00013,45 %202514 569 000748 0005,14 %202518 932 0005 250 00027,73 %2025133 00070 00053,00 %20259 722 0003 998 00041,12 %202512 349 0006 558 00053,11 %2025

Види

Є велика кількість видів африканської французької, але їх можна розбити на 5 категорій:

Французька мова у Центральній та Західній Африці, а також у Анголі серед осіб із французьким походженням або французів, насамперед у Кабінді — усього 97 мільйонів мовців (рідна або друга мова) станом на 2018. Французька мова, поширена серед берберів та магрибців у Магрибі (магрибська французька) — усього 33 мільйони носіїв станом на 2018. Французька мова Коморських островів (Коморські Острови та Майотта) та Мадагаскару — 5,6 мільйона носіїв станом на 2018. Французька мова креолів Маскаренських островів (Маврикій та Реюньйон) та Сейшельських островів — 1,75 мільйона носіїв станом на 2018. Крім французької, у цьому регіоні поширена , для якої ведеться окрема статистика. Французька мова у Джибуті та Сомалійському півострові загалом — 0,5 мільйона мовців станом на 2018.

Всі види африканської французької певною мірою відрізняється від стандартної французької, як у вимові, так і в лексиці, однак у формальному вжитку (в освіті, медіа, документах) африканська французька ближча до стандартної.

У колоніальні часи у Західній Африці була поширена просторічна форма , званої «Petit nègre» (). Однак, відтоді, ця назва стала зневажливим терміном на позначення ламаної африканської французької.

Серед носіїв мови спостерігається перескакування між мовами, наприклад, у ДР Конго та Сенегалі. Це явище вивчалось із колоніальних часів різними дослідницькими мовознавчими інститутами. Один з таких інститутів у Дакарі, писав про креолізацію французької мови у 1968 році, та назвав цю суміш французької та волоф (найпоширеніша мова у Сенегалі) «франлоф». Ця креольська мова поширюється у містах та у школах, де вчителі, попри викладання французькою мовою, говорять у класах мовою волоф.

Повсюдність місцевих мов у франкомовних африканських країнах та проблеми у системах освіти спричинили розвиток так званої ().  — результат комбінації граматики місцевої мови та обмеженої французької лексики, початкова стадія креолізації мови.

Деякі африканські країни, наприклад, Алжир, неодноразово прагнули відмовитись від французької як офіційної мови. Малі, Буркіна-Фасо та Нігер позбавили французьку статусу офіційної у 2023, 2024, та 2025 роках відповідно.

Абіджанська французька

За окремими оцінками, французькою говорять 75-99% населення Абіджану, як рідною або другою мовою. Є три види французької в Абіджані. Освічені верстви населення говорять формальною французькою. Однак, більшість населення говорять розмовною французькою, званою (на честь одного з робітничих районів Абіджана) або (на честь персонажа з журналу , що говорить розмовною абіджанською французькою). Зрештою, зі сленгу неосвіченої молоді Абіджану розвилась креольська мова на базі французької, нуші́ (), з власною граматикою, що виконує роль етнічно-нейтральної лінгва франка. Нові слова, що регулярно з'являються у нуші, із часом проникають до розмовної абіджанської французької. У 2012 році запускався краудсорсинг-проєкт словника мови нуші, до якого можна було додавати нові слова з телефонів.

Нижче наведено окремі приклади слів африканської французької Абіджану: (запис відповідає французькій орфографії, однак «ô» вимовляється, як ):

— сленгове слово, що означає «дівчина», або «партнерка». Це запозичене слово або з мови мандінка, або з англійської (girl). Також означає «дівчина» у французькому хіп-хопі. — розмовне слово на позначення вуличних їдалень, де подають африканську їжу (ймовірно з ). — сленгове слово, подібне до «чувак», «пацан». Запозичення з мандінка. — бити, хлестати, або карати в цілому (стосовно дітей). Запозичення з португальської, що означає «хлестати». Слово увійшло до формального вжитку. — сленгове слово, перекладається, як «гроші». Ймовірно, походить від французького (монета) або (камінь), чи, можливо, (гріш).

У формальному мовленні чи у розмові французькою з не-івуарійцями, абіджанці замість цих слів використовують нормативні , або , , battre та відповідно.

Також варто зауважити, що деякі місцеві слова поширені у різних африканських країнах. Наприклад, вживається не лише у Кот-д'Івуарі, але також у Сенегалі, Малі, Нігері, Буркіна-Фасо, Чаді, ЦАР, Беніні, Того та ДР Конго.

Як було зазначено вище, вжиток діалектних слів різниться залежно від формальності розмови та контексту. Речення «(Ця) дівчина вкрала мої гроші» у різних регістрах може бути перекладене французькою мовою Абіджану по різному:

формальний регістр: розмовний (): (у стандартній французькій, граматично коректне речення пишеться як: ) сленг (нуші): ( — «красти» у сленгу)

Інша виразна особливість івуарійської французької — використання n'avoir qu'à + infinitif (). Ця конструкція використовується подібно до умовного способу для опису побажань чи припущень, та вживається приблизно однаково усіма верствами населення Кот-д'Івуару. На письмі, ця форма часто записується, як, наприклад, «Ils non cas essayer de voir», замість «Ils n'ont qu'à essayer de voir».

Риси Івуарійська/абіджанська французька має чимало відмінних рис від французької у самій Франції, що дає підстави вважати її окремим діалектом. Велика частка мовних змін виникла під впливом інших мов Кот-д'Івуару.

З фонетичних та фонологічних особливостей абіджанської французької на противагу стандартної, як найзначніші вирізняють заміну низького назального на неназальний , особливо на початку слова, та проблеми з повноцінною вимовою фонем та . Також певною мірою в івуарійській французькій присутні просодійні характеристики, властиві місцевим мовам.

Івуарійська французька також має такі граматичні особливості в усному мовленні:

опущення артиклів у певних контекстах (tu veux poisson, замість tu veux du poisson) опущення прийменників у певних контекстах (Il parti Yamoussoukro, замість Il est parti à Yamoussoukro) взаємозамінне використання непрямих та прямих додатків (lui замість le та навпаки) більш гнучка граматика.

Див. також

Португальська мова в Африці

Коментарі

Примітки

Посилання

LE FRANÇAIS EN AFRIQUE — Revue du Réseau des Observatoires du Français Contemporain en Afrique Links for Afrique francophone Dictionaries of various French-speaking countries Le Français et le Français populaire Africain: partenariat, cohabitation ou défiance? FPA, appartenance sociale, diversité linguistique La mondialisation, une chance pour la francophonie RFI — L'avenir du français passe par l'Afrique