Ервін Клюкгон (; 31 грудня 1914, Геттінген — 6 лютого 1945, Східна Пруссія) — німецький історик мистецтва.
Біографія Клюкгон був сином Вільгельма Клюкгона (нар. 1884) та Елізабет «Елли» Клюкгон, уродженої Бланк (1886—1956), онуком історика Августа фон Клюкгона та племінником літературознавця Пауля Клюкгона. Він здобув докторський ступінь у 1938 році в Геттінгенському університеті під керівництвом графа Георга Фіцтума фон Екштедта. Клюкгон вже завершив значну частину своєї пізнішої дисертації на здобуття габілітації під час дворічного навчання в Італії. Спочатку перервана призовом до вермахту, дисертація була завершена в 1943 році після поранення, річного перебування в лікарні та одужання. Викладацька кар'єра Клюкгона в Геттінгенському університеті, яка відбулася після його габілітації, була перервана через його повторний призов на військову службу на посаду командира роти. Клюкгон загинув під час Східнопрусської операції.
Праці Значення Клюкгона полягає в його фундаментальному з'ясуванні мистецько-історичної залежності нижньосаксонської архітектури XII століття від Північної Італії, заснованому на точних спостереженнях за архітектурною та капітельною скульптурою, що лягло в основу всіх наступних досліджень з цієї теми. Зокрема, йому приписують розмежування двох ключових будівель, які були «шкільними» для Нижньої Саксонії — колегіальної церкви Святого Серватія в Кведлінбурзі та Імперського собору в Кенігслуттері — та визначення різного походження їхніх архітектурних скульптур на основі моделей у Мілані (Сан-Амброджо), Комо (Сан-Аббондіо), Павії (Сан-Мікеле) та Вероні (Сан-Зенон).
Бібліографія Tintoretto und der Manierismus (akademischer Probevortrag). In: Deutsche Vierteljahresschrift für Literaturwissenschaft und Geistesgeschichte, Jg. 23, Heft 1, Göttingen 1949, S. 126—132 (Volltext) Die Kapitellornamentik der Stiftskirche zu Königslutter: Studien über Herkunft, Form und Ausbreitung. In: Marburger Jahrbuch für Kunstwissenschaft, Bd. 11/12 (1938/39), S. 527—578, Taf. 1–8, (Druckfassung der Dissertation Göttingen 1938) (Volltext) Gestalt und Geschichte der Ambrosiuskirche in Mailand (Graf Vitzthum zum 60. Geburtstag). In: Mitteilungen des Kunsthistorischen Institutes in Florenz, Bd. 6, Heft 1/2 (Dezember 1940), S. 73–97 Rezensionen von: Wart Arselan: L'architettura veronese (Verona 1939). In: Zeitschrift für Kunstgeschichte 9, 1940, S. 112—114(Volltext) Rezensionen von: Paolo Verzone: L‘architettura romanica nel Novarese (1935 / 36) und Paolo Verzone: L‘architettura romanica nel Vercellese (1934). In: Zeitschrift für Kunstgeschichte 9, 1940, S. 115—117(Volltext) Una scultura senese inedita. In: L'arte. Rivista di storia dell'arte medievale e moderna, Ser. NS, vol. 12 (1941) S. 206—216 Die Bedeutung Italiens für die romanische Baukunst und Bauornamentik in Deutschland. (mit einem Nachwort von Walter Paatz) In: Marburger Jahrbuch für Kunstwissenschaft, Bd. 16 (1955), S. 1–120 (Abb.Teil — S. 145). Nachwort u. Zus.fassung ab S. 85. (Druckfassung der Habilitationsschrift Göttingen 1943) (Volltext) Online auch über Jstor.org.
З 1985 року доробок родини Клюкгонів зберігається у «Фонді Геттінгенського університету імені Георга-Августа».
Примітки
Посилання Ella Kluckhohn und Walther Blanck stiften Nachlass: Förderung der Kunstgeschichte