Бразильське диво () було періодом безпрецидентного економічного зростання в Бразилії за часів правління бразильської військової диктатури. Економічне зростання було досягнуто за допомогою гетеродоксальної та девелоперської моделі. За цей період середньорічне зростання ВВП було близьке до 10%. Найбільшого економічного зростання було досягнуто за часів правління президента Еміліо Гаррастазу Медічі з 1969 по 1973 рік.

Передісторія Джеймс Петрас стверджує, що короткочасне економічне диво в Бразилії ґрунтувалося на:а) насильницькому незаконному захопленні політичної влади військовими;

б) інституціоналізації насильства через розгалужену та інтенсивну систему військово-поліцейського контролю в усьому громадянському суспільстві;

в) систематичному використанні терору для стримування народного невдоволення, розчленування масових організацій та знищення партизанського опору;

г) розробці ідеології національної безпеки для виправдання «перманентного стану війни» держави проти автономних класових чи націоналістичних рухів.Petras, James (1987). "The Anatomy of State Terror: Chile, El Salvador and Brazil". Science & Society. 51 (3): 314–338. ISSN 0036-8237. JSTOR 40402812.Сприйняття так званого «Золотого віку» розвитку Бразилії посилився в 1970 році, коли Бразилія втретє виграла Чемпіонат світу з футболу, та офіційному прийнятті бразильським військовим урядом гасла «Brasil, ame-o ou deixe-o» («Бразилія, люби її або йди»).

Згідно з Еліо Гаспарі у своїй книзі «A Ditadura Escancarada»: «Бразильське диво та роки свинцю сталися одночасно. Обидва були реальними, співіснували, заперечуючи одне одного. Більше ніж тридцять років потому вони продовжують заперечувати одне одного. Ті, хто вважає, що одне існувало, не вірять (або не люблять визнавати), що інше існувало».Gaspari, Elio. A Ditadura Escancarada. São Paulo: Cia. da Letras, 2002; ISBN 8535902996

Передумови Під час президентства Жуана Гуларта економіка наближалася до кризи, а річний рівень інфляції досяг 100%. Після державного перевороту 1964 року бразильські військові більше стурбовані політичним контролем і залишили економічну політику групі довірених технократів на чолі з Дельфімом Нетто.Handler, Bruce (1975-06-08). "Plying High in Rio". The New York Times. ISSN 0362-4331. Retrieved 2019-04-18.

Бразилія стала міським суспільством, 67% населення якого проживало в містах. Це було спричинено переміщенням населення з біднішої сільської місцевості до процвітаючих міст, причому Сан-Паулу зростав швидше за інші.1968–1980: the 'Brazilian Miracle'Бразилія спиралася на гетеродоксальну, девелоперську модель.Weber, Isabella (2021). How China escaped shock therapy : the market reform debate. Abingdon, Oxon: Routledge. p. 244. ISBN 978-0-429-49012-5. OCLC 1228187814. Її розширення в цей період спиралося на низьку заробітну плату, швидко зростаючий експорт та приплив іноземного капіталу.

Зростання в цей період пов'язують з міністром уряду, який контролював стратегію, Антоніу Дельфімом Нетто. Дельфім Нетто створив фразу «теорія торта» стосовно цієї моделі: торт мав вирости, перш ніж його можна було розподілити. Хоча «торт» у метафорі Дельфіма Нетто й зростав, він розподілявся дуже нерівномірно.

Успіхи Уряд став безпосередньо залучений до економіки, оскільки він значно інвестував у нові автомагістралі, мости та залізниці. Сталеливарні заводи, нафтохімічні заводи, гідроелектростанції та ядерні реактори були побудовані великими державними компаніями Eletrobras та Petrobras. Щоб зменшити залежність від імпортної нафти, було активно просувано виробництво етанолу.

До 1980 року 57% експорту Бразилії становили промислові товари, порівняно з 20% у 1968 році.Pattnayak, Satya R. (1996). Globalization, Urbanization, and the State: Selected Studies on Contemporary Latin America. University Press of America. ISBN 9780761803539.

У цей період річні темпи зростання ВВП зросли з 9,8% на рік у 1968 році до 14% у 1973 році, а інфляція зросла з 19,46% у 1968 році до 34,55% у 1974 році.Economia Brasileira Contemporânea. Giambiagi, Fabio,, Castro, Lavinia Barros de,, Hermann, Jennifer,, Villela, André ([3. ed.] ed.). Rio de Janeiro, Brasil. 2017-04-13. ISBN 9788535238556. OCLC 1049153964.

Проблеми Для підживлення економічного зростання Бразилії потрібно було все більше імпортної нафти. Перші роки «Бразильського дива» мали стале зростання та запозичення. Однак нафтова криза 1973 року змусила військовий уряд все частіше позичати кошти у міжнародних кредиторів, і борг став некерованим. До кінця десятиліття Бразилія мала найбільший борг у світі: близько 92 мільярдів доларів США.Kilborn, Peter T. (1983-11-26). "Brazil's Economic 'Miracle' and Its Collapse". The New York Times. ISSN 0362-4331. Retrieved 2019-04-17.

Економічне зростання остаточно закінчилося з енергетичною кризою 1979 року, яка призвела до років рецесії та гіперінфляції.

Примітки