Саноцький Іван (14 грудня 1877, Тяглів, Равський повіт, Львівський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина -15 вересня 1935 Надвірна, Надвірнянський повіт, Станіславське воєводство, Польська Республіка) - адвокат, громадсько - політичний діяч, державний повітовітовий комісар ЗУНР в Надвірній.

Біографія Іван Саноцький народився 14 грудня 1877 рокуAGAD, Zespół 298, sygn. 250, s. 38 та був охрещений у селі Тяглів, у будинку під номером 44 - плебанія. Відповідно до запису в латиномовній метричній книзі, він був законнонародженою дитиною (legitimi), а таїнство хрещення відбулося водою (ex aqua). Пологи приймала місцева повитуха Марія Семків (Maria Semków). Його батьком виступає Олександр Саноцький (Alexander Sanocki), який на момент народження сина служив місцевим капеланом у Тяглові (Capellanus Tehlowviensis), а матір'ю записана Марія (Maria).

Майбутній діяч походив із давніх і шанованих родин греко-католицького духовенства, що детально зафіксовано в історичному документі для підтвердження соціального статусу немовляти. ​Метрика містить вичерпну інформацію про дідусів та бабусь новонародженого, демонструючи його глибокі генеалогічні зв'язки з галицькою інтелігенцією. Дідом Івана по батьковій лінії зазначений Михайло Саноцький (Michaelis Sanocki), парох у Речиці (Parochi Rzeczycensis), а бабусею — Юлія, до шлюбу Новосядловська (Juliae natae Nowosiadłowska). З боку матері дідом вказаний Матей Нестерович (Matthiae Nestorowicz), парох угнівський (Parochi Uhnowcensis), та бабуся Анна, до шлюбу Затварніцька (Annae natae Zatwarnicka). Збережений первинний запис є надзвичайно цінним джерелом, яке беззаперечно підтверджує спадкову приналежність Івана Саноцького до відомих священичих родин.

Випускник академічної гімназії 1895р. Вивчав право у Віденському університеті і був брав участь у діяльності товариства "Січ" у Відні. Захистив докторську дисертацію у Чернівецькому університеті. Діяч УРП. Адвокатський помічник у конторі М. Лагодинського в Делятині. Протягом 1909-35 років вів адвокатську практику у Надвірній.

Після Першої світової війни обіймав посаду державного повітового комісара ЗУНР у м. Надвірна.

Після 1920 року був членом міської ради Надвірної тв брав активну участь громадсько - політичному житті міста:

голова місцевого осередку товариства "Рідна школа" директор філії Українського кооперативного банку. ініціатор відновлення Надвірнянської філії «Просвіта» 8 жовтня 1922 року. Помер і похований у Надвірній.

Галерея

Примітки