Миха́йло Іва́нович Бараню́к (1834, с. Москалівка, нині частина м. Косів — 1902, там само) — український народний майстер художньої кераміки. Син Івана, батько Йосипа Баранюків. Один з представників косівської школи кераміки.
Життєпис Перейняв навички виготовлення посуду від свого батька, майстра Івана БаранюкаБаранюк Михайло Іванович / О. Г. Соломченко // Енциклопедія сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003..
Асортимент творів Михайла Баранюка був типовим для гуцульського керамічного мистецтва, включаючи тарілки, миски, кахлі та свічники. Його роботи, зокрема свічники та ужитковий посуд, вирізняються оздобленням у техніці фляндрування (розпис кольоровими ангобами по сирій емалі)Скаченко О., Гринюк М. Косівська мальована кераміка як феномен української культури : наук. вид. / М-во культури України, Київ. нац. ун-т культури і мистецтв, Наук. б-ка ; редкол.: Ю. І. Горбань (голова) та ін. – Київ : Вид. центр КНУКіМ, 2016. — С. 12—13. : іл. — (Серія «Скарби нації» ; вип. 2)..
Особливістю творчої манери Михайла Баранюка є застосування характерного, яскраво вираженого малюнка та використання унікальної кольорової гами. Він наносив на біле тло розписи коричневим, зеленим та жовтим кольорами, причому основні елементи рисунка часто заповнював червоним ангобом («червінькою») або рудим («рудкою»), що було притаманне лише йому та його батькові Івану.
У декоруванні мисок Баранюк використовував орнаментні мотиви для оздоблення країв, тоді як дно прикрашав жанровими композиціями з життя гуцулів. Ці сюжети включали фігури людей, тварин та предмети побуту. Поверхня керамічних полумисків була традиційно насичена різноманітними сюжетами. Розписи охоплювали як сакральну тематику (зображення Миколая Чудотворця, храмів та дзвіниць), так і сценки з повсякденного життя гуцулів. Крім того, майстер часто зображував тваринний світ: малюнки риб, раків, волів, а також корови з телятком, що підкреслювало зв'язок з природою та господарським укладом горян. Композиції, виконані ритованим контуром, відзначаються продуманістю, точністю малюнка та певною статичністю зображуваних постатейІвашків Г. М. Баранюки // Велика українська енциклопедія (дата звернення: 7.11.2025)..
Попри перевагу орнаментації, в центрі композиції майстер старанно вимальовував технікою ритування невеликі традиційні мотиви, як-от півень, вазон чи квітку-розетку, поєднуючи техніки фляндрування і ріжкування. Його миски рясно оздоблені як рослинними, так і геометричними орнаментами.
Роботи зберігаються у фондах Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини.
Примітки
Джерела Соломченко О. Г. Народні таланти Прикарпаття. К., 1969.