«Сім поглядів на Олдувайську ущелину» (інший припустимий переклад: «Сім краєвидів ущелини Олдувай», ) — науково-фантастична повість американського письменника Майка Резніка, вперше опублікована в журналі «The Magazine of Fantasy & Science Fiction» у 1994 році. Вона отримала премію «Неб'юла» за найкращу повість 1994 року та премію «Г'юго» за найкращу повість 1995 року.

Сюжет Повість оповідає про експедицію інопланетних археологів, що прибула на Землю після того, як людство освоїло міжзоряні польоти, завоювало галактику, але згодом нібито вимерло. Без людей Земля повернулася до природного стану і найрозвиненіші істоти на ній — це мавпи.

Використовуючи свої надприродні (за людськими стандартами) здібності, прибульці вивчають артефакти на легендарній батьківщині людей у Східній Африці, занурюються в різні епохи біологічної та культурної еволюції людства. В ході свого дослідження експедиція з'ясовує обставини зниклого 5 тис. років тому людства. Її учасник Той-хто-бачить, вміє тимчасово поглинати артефакти й переживати ключові моменти історії, пов'язані з цим об'єктом.

У міру розкриття історії кожного об'єкта, команда дослідників збирає дані про природу людини, дізнається про рабство, вбивства, расизм, які одночасно шокують їх і дозволяють зрозуміти чому люди зникли так само швидко, як і розвинулися. З'ясовується, що люди забруднили Землю та покинули її на космічних кораблях. Дослідники роблять висновок, що насильство та нетерпимість, або ширше — використання одне одного як інструментів, були притаманні людям з самої їхньої появи в Африці. Одна дослідниця зникає, Той-хто-бачить знаходить лише уламок її кістки, поглинає та дізнається, що дослідницю з'їли мавпи.

Виявляється, мавпи, котрі населяють Землю — це нащадки людей. Той-хто-бачить побоюється, що якщо їх не знищити, то руйнівна експансія людей галактикою повториться. Але Той-хто-бачить розуміє — його миролюбне суспільство не погодиться на такий акт.

Тематика Автор у невеликому творі торкається багато важливих концепцій, таких як фактор використання знарядь в еволюції, роль работоргівлі, міжетнічних конфліктів та політичної корупції в розвитку культури, деградація екосистем під тиском індустріальних суспільств і, можливо, натякає на популярну свого часу цивілізаційну теорію. Відкритий фінал повісті лишає читача з відчуттям похмурого оптимізму.

Примітки

Посилання