Вавилонські астрономічні щоденники — збірка вавилонських клинописних текстів, написаних аккадською мовою, що містять систематичні записи астрономічних спостережень та політичних подій, передбачення на основі астрономічних спостережень, звіти про погоду та ціни на товари, що тривали протягом близько 600 років, приблизно від 652 року до н. е. до 61 року до н. е. Ціни представлені для різних дат для 6 товарів: ячмінь, фініки, гірчиця, кардамон, кунжут та вовна. Більшість із кількох сотень вцілілих глиняних табличок зберігаються в Британському музеї. Припускають, що щоденники використовувалися як джерела для .
Історія Вавилоняни першими визнали періодичність астрономічних явищ і застосували математику до своїх передбачень. Найдавнішим відомим значущим астрономічним текстом є табличка 63 з колекції Енума Ану Енліль, табличка Венери Аммі-цадуки, в якій перераховано перший та останній видимі сходи Венери протягом приблизно 21 року. Це найдавніше свідчення того, що давні вавилоняни визнавали періодичність астрономічних явищ.
Систематичні записи в астрономічних щоденниках розпочалися за часів правління Набонасара (747—734 рр. до н. е.), коли відбулося значне підвищення якості та частоти астрономічних спостережень. Це дозволило, наприклад, відкрити повторюваний 18-річний цикл місячних затемнень — сарос.
Структура Дуже мало табличок є повними, а деякі знаходяться у надзвичайно фрагментарному стані. Там, де не збереглася формула датування, часто їх можна датувати на основі записаних астрономічних спостережень. Вцілілі таблички датуються від середини VII до I століття до нашої ери, але переважна більшість припадає на період між 400 і 60 роками до нашої ери.
Щоденники зазвичай охоплюють періоди від чотирьох до шести місяців, поділені на одномісячні розділи. Щоденні астрономічні спостереження складають основну частину кожного розділу. В кінці кожного місяця в «Щоденниках» повідомляється про рівень річки Євфрат, ринкову вартість кількох товарів у Вавилоні, а іноді й про окремі історичні події, такі як війни, спалахи хвороб, візити царів чи чиновників та культову діяльність.
У «Щоденниках» немає явних вказівок на мету їх створення, але, оскільки вони містять багато прогностичного матеріалу, ймовірно, що вони були певною мірою пов'язані з пророкуванням. Існують паралелі у змісті та формулюваннях між «Щоденниками» та .
Окрім інформації про вавилонську астрономію, «Щоденники» є основним джерелом знань про політичну історію пізньоахеменідської та елліністичної Вавилонії, а записи про вартість товарів містять надзвичайно детальні та обширні економічні дані.
Визначні записи
, був убитий Антіохом IV у 170 році до нашої ериM. Zambelli, "L'ascesa al trono di Antioco IV Epifane di Siria", Rivista di Filologia e di Istruzione Classica 38 (1960), pp. 363–389.
«Цар світу, Александр», перед тим, як увійти до міста, послав своїх розвідників з посланням до жителів Вавилона: «Я не ввійду до ваших домів».
Опис появи комети Галлея у 163 році до н. е..
Переклади Англійські переклади «Щоденників» опубліковані у багатотомному збірнику «Астрономічні щоденники та пов'язані тексти з Вавилонії» () під редакцією та Astronomical Diaries and Related Texts from Babylonia, Abraham Sachs and Hermann Hunger (eds.), Wien, Austrian Academy of Sciences..
Том I — Щоденники з 652 р. до н. е. по 262 р. до н. е. (, , 1988). Том II — Щоденники з 261 р. до н. е. по 165 р. до н. е. (, , 1989). Том III — Щоденники з 164 р. до н. е. по 61 р. до н. е. (, , 1996). Том IV — Недатовані щоденники та доповнення (, , 2022). Том V — Місячні та планетарні тексти (, , 2001), містить дані про Місяць і планети з VIII століття до нашої ери по I століття до нашої ери. Том VI — Тексти цільового року (, , 2006), містить дані про Місяць і планети з III століття до нашої ери по I століття до нашої ери. Том VII — Альманахи та альманахи нормальних зір (, , 2014), містить астрономічні альманахи з III століття до нашої ери до I століття нашої ери.
Примітки
Посилання
Astronomical Diaries: стаття на livius.org Посилання на переклади «Астрономічних щоденників»: за 333-63 рр. до н. е. Транслітерації