Хіроакі Абе (; 15 березня 1889, Йонедзава — 6 лютого 1949) — японський воєначальник, віцеадмірал Імперського флоту.

Біографія

Рання кар'єра Абе закінчив 39-й клас Імператорської військово-морської академії Японії в 1911 році, посівши 26-те місце серед 148 курсантів. Як мічман, він служив на крейсері «Соя» та лінкорі «Мікаса». Після підвищення до прапорщика 1 грудня 1912 року його було призначено на крейсери «Ніссін» та «Тікума», а також на лінкор «Конго».

Після навчання в школі торпедної справи та школі морської артилерії його підвищили до молодшого лейтенанта, і він служив на есмінці «Акебоно», а потім на крейсері «Тітосе» під час Першої світової війни. Однак, немає відомостей про те, що Абе брав участь у бойових діях під час своєї служби.

Після закінчення війни він служив переважно на штабних посадах, поки 20 липня 1922 року не отримав своє перше командування есмінцем «Усіо». Потім він командував есмінцем «Хацуюкі», а наступного року, 1 грудня 1923 року, був підвищений до лейтенанта-командора. У 1925 році він був капітаном есмінця «Какі».

Абе повернувся до Військово-морського штабного коледжу в 1926 році. 10 грудня 1928 року його підвищили до командера, а 1 грудня 1932 року — до капітана. У 1936 році він прийняв командування крейсером «Дзінцу», а через рік — лінкором «Фусо».

Тихоокеанська війна 15 листопада 1938 року Абе був підвищений до звання контрадмірала. Таким чином, він командував 8-ю дивізією крейсерів під час атаки на Перл-Гарбор та подальшої битви за острів Вейк.

Під час Гуадалканалської кампанії, як командир 11-ї бойової дивізії, він очолював свої кораблі як авангардну групу в битві за Східні Соломонові острови з 23 по 25 серпня 1942 року та в битві за острови Санта-Крус з 26 по 28 жовтня. 1 листопада підвищений до віцеадмірала.

Однак, під час морської битви за Гуадалканал 12-13 листопада, коли йому було доручено бомбардувати аеродром Гендерсон на Гуадалканалі, він припинив атаку після майже повністю знищувальних 40 хвилин інтенсивного бою з оперативною групою 67.4 (TG 67.4) контрадмірала ВМС США Деніела Каллагана. Абе втратив свій флагманський корабель, лінкор «Хіей», який він наказав затопити після того, як він отримав серйозні пошкодження, а також два есмінці. Сам Абе був поранений, а його начальник штабу (командер Масакане Судзукі) був убитий кулеметним вогнем з есмінця «Леффі», який він згодом потопив. Але у нього все ще був неушкоджений лінкор «Кірісіма» для бомбардування аеродрому Гендерсон-Філд та достатньо есмінців, щоб добити пошкоджені кораблі союзників. Його нездатність агресивно просунути атаку проти менших сил противника викликала величезні суперечки, і адмірал Ісороку Ямамото звільнив його з командування.

Невдовзі після цього, у березні 1943 року, Абе був змушений піти у відставку з Імператорського флоту Японії.

Його молодший брат, Тосіо Абе (; 27 квітня 1896 — 29 листопада 1944), також був кадровим офіцером ВМС і капітаном авіаносця «Сінано». Абе затонув разом із «Сінано», коли під час випробувань його торпедував і потопив підводний човен «Арчерфіш».

Нагороди

Орден Вранішнього Сонця 3-го класу Орден Золотого шуліки 4-го класу Військова медаль 1914—1920 Медаль Перемоги Численні інші медалі

Примітки

Література