Майданакська високогірна обсерваторія — астрономічна обсерваторія в Узбекистані, заснована 1970 року на західній частині в 45 км на південь від Шахрісабза. З 1990-х років обсерваторія належить Астрономічному інституту імені Улугбека при Академії наук Узбекистану. Вона є однією із структурних одиниць Кітабського комплексу високогірних астрономічних обсерваторій. Обсерваторія Майданак унікальна за своїми високоякісними атмосферними умовами та географічним розташуванням. Основна база обсерваторії розташована поблизу міста , біля Кітабської міжнародної широтної станції АН Узбекистану.
Обсерваторія була створена у 1970-ті й 1980-ті роки за участю Астрономічного інституту АН Узбецької РСР, Державного астрономічного інституту ім. П. К. Штернберга, НДІ астрономії Харківського національного університету, , Головна астрономічна обсерваторія АН Української РСР, , які мали на Майданаку свої окремі інструменти. У 1980-ті роки на сусідній вершині гори Майданак знаходився підрозділ Військово-космічних сил СРСР, відомий як Окремий командно-вимірювальний комплекс «Майданак».
Історія обсерваторії Уперше на це місце з унікальним астрокліматом звернув увагу ще в 1967 році астроном В. С. Шевченко, випускник Харківського університету. У 1970 році на цьому місці організували постійно діючу Високогірну Майданакську експедицію Астрономічного інституту АН Узбецької РСР. У цей період початкових досліджень встановили, що якість зображень на Майданаку у 80 % випадків краща за 1". У період з 1970 по 1975 рік спільними зусиллями Шевченка, Кардополова, Кілячкова, Ходжаєва, Закірова, Слуцького, Борзова, Ісакова, Кокарева, Шаніна, Щербакова на східній вершині гори побудовано Дім Астрономів, вежі для телескопів Цайс-600, додаткові павільони для різних інструментів.Одночасно на Західній вершині Майданака (в 6 км на захід від перших будівель) співробітник ДАІШ МДУ ім. Ломоносова Б. П. Артамонов й С. Б. Новіков 1974 року створили спостережну базу ДАІШ. 1976 року на східній вершині була створена Литовська станція . 1980 року східну вершину передали військовим для створення Командно-вимірювального комплексу «Майданак»НИП-21 — нп. Майданак (Узбекистан) (1980)., у зв'язку з чим всі цивільні астрономічні роботи перенесли на західну вершину.
Новий етап в освоінні Майданака і дослідженні молодих зоряних комплексів почався 1986 року, коли до Астрономічного інституту АН Узбецької РСР приїхали молоді співробітники, випускники різних вишів — Ібрагімов, Мельников, Чернішев, Портнов, Шаповалов, Гранкін, Якубов. Спостереження на фотометрах понад 100 змінних зір дозволили зробити фундаментальні висновки про явище обертової модуляції зір типу Т Тельця. У лютому 1993 року вся техніка на Майданаку була націоналізована владою Узбекистану.
Керівники
Від 1974 принаймні до 1990 — (1944—2010) — керував Високогірною Середньоазійською експедицією ДАІШ МДУ, потім відділом Майданакської обсерваторії ДАІШ МДУ Принаймні від 1995 року — Борис Павлович Артамонов — керівник Майданакської лабораторії ДАІШ МДУ Шухрат Егамбердієв — керівник Майданакської обсерваторіїУзбекские астрономы открыли новую планету
Основні інструменти :
Цайс-1000 (D = 1 м, F = 13,2 м; побудований 1978 року, встановлений 1981 року), за радянських часів належав Інституту теоретичної фізики та астрономії АН Литовської ССР, 1993 року націоналізований Телескоп «Grubb Parsons» (D = 480 мм, F = 9540 мм) Вільнюського університету, націоналізований у лютому 1993 року; був встановлений на Майданаку з 1974 по 2005, перевезений в обсерваторію
Майданакська станція ДАІШ МДУ — Високогірна середньоазійська експедиція ДАІШ (будівництво завершено 1988 року):
Цайс-600 («Москва») (D = 600 мм, F = 7200 мм) + FLI IMG1001E (поряд із АЗТ-22) АФР-1, ширококутний (5°) астрограф (D = 230 мм, F = 2300 мм), 1988 року перевезений з Москви на Майданак, 2005 року на ньому встановлено прилад MASS для вимірювання турбулентності атмосфери АЗТ-22 (D = 1500 мм, F = 11500 мм) виробництва , ПЗЗ-камера (4000 х 4000 pix, 15 мікрон), зданий в експлуатацію в 1992 року Меридіанне коло Репсольда (D = 148 мм, F = 2030 мм), 1981 року перевезено з Москви з на Майданак
Головна астрономічна обсерваторія Національної Академії Наук України:
Цайс-600 («Київ») (D = 600 мм, F = 7200 мм), встановлений 1975 року
Харківська станція:
50 см телескоп («Харківський») (D = 450 мм, F = 8000 мм)
Філія :
дві недобудовані вежі обсерваторій для телескопів АЗТ-20 — будівництво законсервовано
Інші інструменти:
Цайс-600 («Ташкент») (D = 600 мм, F = 7200 мм), встановлений під литовський купол, де до 2005 року стояв телескоп «Grubb Parsons», а Цайс-600 переданий від військових у 2006 році АСТРОТЕЛ-Майданак, телескоп «Астросиб RC-500» (D = 508 мм, F = 4064 мм), ПЗС-камера «Apogee Alta U-16M» (4096 х 4096 pix, піксель = 9 мікрон), монтування «Mathis Instruments MI-750», поле зору 31 кутова мінута Проєкт EAST (Earthshine and Asteroseismology Telescope), малий інструмент для спостереження попелястого світла Місяця, роботизований телескоп системи Максутова «Questar» (D = 90 мм, F = 2250 мм), ПЗЗ-камера (1024 х 1024 пікселів), поле зору 0,62° (2007 рік) Проєкт DIMM (Differential Image Motion Monitor, ESO), астрокліматичний моніторинг FWHM гори Майданак, телескоп Celestron-11 (D = 280 мм, F = 2800 мм), оптична система Шмідта-Кассегрена, працює з 1996 року
Напрями досліджень
Спостереження штучних супутників Землі Гравітаційне лінзування Спостереження післясвічень гамма-спалахів Фотометрія змінних зір В рамках мережі EAST планується проведення спостережень попелястого світла Місяця з метою визначення флуктуацій альбедо Землі, що дає змогу дослідити деякі питання глобального потепління. В межах проєкту EAST планується проведення астросейсмічних досліджень змінних зір Квазари
Основні досягнення
Спостереження на фотометрах понад 100 змінних зір дозволили зробити фундаментальні висновки про феномен обертальної модуляції зір типу T Тельця. Улітку 1991 року на Майданакській обсерваторії Тимур Крячко випадково візуально перевідкрив комету 103P/Гартлі. Спостереження супутників Марса (19 ночей) на Ц-1000 з метою уточнення орбітальних елементів напередодні наближення космічного апарата «Фобос-2». Відхилення від розрахованого положення Фобоса склало всього 2 км, або в перерахунку на середнє протистояння 0,005 кутових секунд 31 липня 1980 року і Йоварас Петраускас відкрили нову комету Черміса — Петраускаса 1980k (сучасне позначення C/1980 O1 (Cernis-Petrauskas)) 18/19 липня 1983 року Казімир Черніс за допомогою 48-см телескопа відкрив комету C/1983 O1 (Cernis) 26 серпня 1994 року Казимир Черніс на 48-см телескопі незалежно відкриває комету C/1994 P1 (Machholz), але через відсутність постійного зв'язку не встигає повідомити про своє відкриття Від 16 по 22 липня 1994 року — спостереження падіння комети Шумейкеров — Леві 9 на Юпітер Участь у програмі Перший астероїд на території Узбекистану був відкритий восени 2007 року
Примітки
Посилання
Обсерваторія Майданак Карта на wikimapia.org із зазначенням об'єктів на території обсерваторії Майданакська обсерваторія, АН Республіки Узбекистан Збірник посилань на обсерваторію Майданак Майданська лабораторія Державного астрономічного інституту ім. П. К. Штернберга Майднак Рівень астрономічної освіти та досліджень в Узбекистані вищий, ніж у багатьох розвинутих країнах Історія Латвійської частини Майданака Історія від Н. Г. Бочкарьова А. Ахмедов — Китабские звездочеты. Мечты узбекского народа об освоении космоса, трохи історії обсерваторії Як Черніс та Петраускас відкрили комету Історія Майданку з боку ДАІШ МДУ
Фотоальбоми:
Архівні знімки 1995 року, ДАІШ МДУ на Майданаку 4 курс, Майданак, початок 1980-х років Фотоальбом «Майданак», травень 2007 Фотоальбом литовських астрономів, 1975—2000 Майданак. Запуск кулі-зонда Альбом Олександра Юферєва Обсерваторія Майданак Астровідео «Майданак», youtube.com Опис умов зйомки Астровідео «Майданак»
Наукові роботи:
ВИМІРЮВАННЯ ОПТИЧНОЇ ТУРБУЛЕНТНОСТІ У ВІЛЬНІЙ АТМОСФЕРІ НАД ГОРОЮ МАЙДАНАК У 2005—2007 РР. Високоточні спостереження Фобоса на горі Майданак 1988 року Майданакська Астрономічна Обсерваторія в Узбекистані: 2 роки спостережень у рамках ПулКОН Узбецький астроном на обсерваторії Майданак допоміг зробити світове відкриття Розробка та реалізація методів оптичних спостережень із високим кутовим дозволом в обсерваторії на горі Майданак Перспективи розвитку наземної оптичної астрономії, 1975 — доповідь на початку створення обсерваторії, ескізи майбутніх обсерваторій Розробка та реалізація методів оптичних спостережень з високим кутовим дозволом в обсерваторії на горі Майданак, Новіков та Овчинніков
Аматорська астрономія на Майданаку:
Кометна експедиція на високогірну обсерваторію Майданак, 1991 рік Спостереження на горі Майданак Експедиція на Майданак, травень 2008 року Поїздки на Майданак у 2007 році Експедиція на Майданак, травень 2007 року Майданак, осінь 2007 Майданак, травень 2008 Експедиція на Майданак, 2007 рік АСТРОТЕЛ-Майданак перше світло, 2008 рік АСТРОТЕЛ Майданак, 2010 рік Будівництво аматорського павільйону на Майданаку Фотографії, травень 2008 року
Публікації спостережень у Центрі малих планет:
Астрометричні спостереження малих планет
Публікації у базі даних NASA ADS:
Пошук за словом «Maidanak» Пошук за словом «Maydanak»