Йосип (Йосип-Карл) Онуфрійович Латур (Йозеф (Йозеф Кароль) Латур, ; ) — російський і польський військовий діяч і педагог, генерал-лейтенант (1911), генерал дивізії Війська Польського (1918/1923), директор Оренбурзького кадетського корпусу (1906—1908) та Ярославського кадетського корпусу (1901).
Біографія Народився 20 травня 1853 року в Любарі.
Після закінчення Петровської Полтавської військової гімназії в 1872 році, вступив до Павловського військового училища, звідки в 1874 році випущений підпоручиком в 36-й піхотний Орловський полк. Потім шість з половиною років служив молодшим офіцером Чугуївського піхотного юнкерського училища, потім вихователем і ротним командиром Нижньогородського кадетського корпусу (1885—1895 роки). За цей час підвищувався в званні: поручик (1877), штабскапітан (1881), капітан (1988), підполковник (1891), полковник (1895).
У 1884 Й. О. Латур склав креслення ротного вчення до військового статуту 1881 року.
Чин генерал-майора отримав 4 березня 1906 року, і з цього моменту по 8 серпня 1908 року Йосип Онуфрійович був директором Оренбурзького Неплюєвського кадетського корпусу, а з 8 серпня 1908 по 2 жовтня 1911 року — директором Ярославського кадетського корпусу. 21 жовтня 1911 року проведений у генерал-лейтенанти і звільнений з військової служби з мундиром і пенсією.
Серед нагород Латура були медалі та ордена Російської імперії: Святого Станіслава ІІ та ІІІ ступенів, Святої Анни ІІ та ІІІ ступенів і Святого Володимира ІІІ та IV ступенів.
Він не брав участі у Першій світовій війні, але був активним учасником Спілки польських військових офіцерів та був президентом Московського округу Спілки польських військових офіцерів.
У 1918 році емігрував до Варшави, де вступив на службу до Війська Польського з тим же чином (генерал-поручик ; у 1920 році затверджений, у 1923 році, вже перебуваючи у відставці, перейменований на генерала дивізії). З грудня 1918 року служив у науково-освітньому відділі польського військового міністерства членом Наукової ради та начальником секції офіцерських шкіл; зробив внесок у становлення системи польської військової освіти. У квітні 1921 вийшов у відставку.
Вже у відставці, був нагороджений наступними нагородами: Офіцер ордена Почесного легіону (Франція, 28 травня 1921) Медаль Перемоги (Польща; 1925) Командорський хрест ордена Відродження Польщі (7 листопада 1925) Хрест Незалежності (20 грудня 1932)
Помер Латур 4 вересня 1933 року у Варшаві і похований на Військовому цвинтарі у Повонзках (ділянка A18-3-1).
Примітки