Пакетні роздрібні інвестиційні та страхові продукти (, PRIIPs) — регуляторний термін Європейського Союзу, що охоплює низку інвестиційних продуктів, які банки або інші фінансові установи пропонують споживачам. Вперше його було використано в регламенті (ЄУ) № 1286/2014, відомому як регламент PRIIPs, метою якого було покращення прозорості та порівнянності інвестиційних продуктів у всьому ЄС шляхом обов'язкового надання ключових інформаційних документів.
PRIIPs використовуються в Європейському Союзі як альтернатива . Зокрема, PRIIPs включають неакціонерні фінансові продукти, такі як облігації, страхові поліси, взаємні фонди та структуровані фонди, структуровані депозити та структуровані продукти. ці інвестиційні продукти складають ринок у Європі вартістю до €10 трильйонів.
Історія Регуляторний проєкт розпочався у 2014 році на тій підставі, що роздрібні інвестори по всьому ЄС часто здійснювали інвестиції, не розуміючи пов'язаних з ними ризиків та витрат, деякі з яких призводили до непередбачених збитків для інвесторів.
Цей регламент було запроваджено у 2018 році з метою захисту роздрібних інвесторів шляхом прийняття кількох ключових принципів:
порівнянність: інвестиційний проспект повинен дозволяти пряме порівняння різних продуктів, які відповідають заявленим цілям роздрібного інвестора; синтез: ключова інформація повинна міститися в проспекті емісії обсягом максимум три сторінки; знання своїх продуктів: регламенти повинні встановлювати нові методології розрахунку, щоб забезпечити прозорість співвідношення ризику та дохідності інвестиційних продуктів; стандартизація: документ з ключовою інформацією повинен бути чинним на всій території ЄС та містити однорідні заяви.
Цей регламент було прийнято в результаті опитувань та консультацій, проведених Європейською комісією. Ці заходи мали на меті перевірити ефективність інформації, що надається роздрібним інвесторам у рамках PRIIPs. Інформація, представлена під час тестування, нагадала про необхідність звітування про сценарії ефективності інвестицій.
Цей підхід до ймовірнісних сценаріїв був спочатку розроблений Марчелло Міненною в рамках «кількісної системи для оцінки співвідношення ризику та дохідності неакційних продуктів».
Внески на підтримку ймовірнісного підходу надійшли від Руху за прозорість ризиків (тобто групи науковців, асоціацій споживачів, профспілок та інших представників інтересів інвесторів).
Нові правила були видані у 2018 році та передбачали зобов'язання для виробників продуктів розробляти для кожного інвестиційного продукту ключовий інформаційний документ обсягом не більше 3 сторінок, який би містив загальний опис постачальника, пояснення основних факторів, від яких залежить дохідність інвестицій, рівень ризику, пов'язаного з продуктом (класифікований від 1 до 7), зазначення можливих максимальних збитків (включаючи чотири сценарії ефективності) та таблицю, що пояснює вартість інвестицій з плином часу.
Примітки