Абу аль-Аббас Ахмад ібн Мухаммад ібн Катір аль-Фергані (, 870) — астроном при дворі Аббасидів у Багдаді, один із найвідоміших астрономів IX століття. Аль-Фергані написав кілька праць про астрономію та астрономічне обладнання, які набули широкого поширення арабською та латинською мовами та вплинули на багатьох вчених. Його найвідоміша праця, «Елементи астрономії про небесний рух» (Кітаб фі Джаваміʿ ʿІльм аль-Нуджумі), була розгорнутим викладом «Альмагесту» Птолемея, але містила переглянуті та точніші спостережні дані. Христофор Колумб використовував розрахунки аль-Фергані для своїх подорожей до Америки (але помилково інтерпретував як римські милі). Окрім значного внеску в астрономію, аль-Фергані також працював інженером, керуючи річковими будівельними проєктами в Каїрі в Єгипті. На його честь названий місячний кратер .
Життя Аль-Фергані народився на початку IX століття. Місцем його народження найімовірніше було місто біля Фергани в сучасному Узбекистані, з чим і пов'язане його ім'я. Його описують як арабаScience, "The Cambridge History of Islam", Vol. 2, ed. P. M. Holt, Ann K. S. Lambton, Bernard Lewis, (Cambridge University Press, 1978), 760."Al-Farghani." The Columbia Encyclopedia, 6th ed.. . Encyclopedia.com. 6 Dec. 2018 https://www.encyclopedia.com . або персаSir Patrick Moore, The Data Book of Astronomy, CRC Press, 2000, BG 48ref Henry Corbin, The Voyage and the Messenger: Iran and Philosophy, North Atlantic Books, 1998, pg 44Texts, Documents and Artefacts: Islamic Studies in Honour of D.S. Richards. Edited by Chase F. Robinson, Brill Academic Publishers, BG 25.. Він брав участь у визначенні діаметра Землі шляхом вимірювання довжини дуги меридіана разом з командою вчених під патронажем аббасидського халіфа аль-Мамуна в Багдаді. Пізніше він переїхав до Каїра, де близько 856 року написав трактат про астролябію. Крім того, на острові Рода у Старому Каїрі він за наказом аббасидського халіфа аль-Мутеваккіля керував будівництвом великого ніломіра (названого Новим ніломіром), яке було завершено 861 року. Цей інструмент дозволяв вимірювати висоту Нілу під час повені. Також у Каїрі аль-Фергані отримав завдання побудувати канал під назвою аль-Джафарі від двох братів Мухаммеда та Ахмада ібн Муса, яким у свою чергу аль-Мутеваккіль наказав наглядати за будівництвом каналу. Повідомляється, що аль-Фергані припустився критичної помилки в проєктуванні каналу та викопав вхід до нього занадто глибоко, так що вода могла проходити далі цим каналом лише за надзвичайно високого рівня води. Аль-Мутеваккіль розлютився, почувши про цю помилку, і відправив Санада ібн Алі оцінити провину братів Мухаммеда та Ахмада, які доручили аль-Фергані будівництво. Санад ібн Алі зрештою повідомив аль-Мутеваккілю неправдиву інформацію, що в проєкті каналу, створеному аль-Фергані, не було помилки, що відтермінувало наслідки на достатньо довгий строк, щоб подальше розслідування втратило актуальність після вбивства аль-Мутеваккіля 861 року, в результаті чого канал залишився незавершеним. Аль-Фергані помер у Єгипті десь після 861 року.
Існують певні суперечки щодо того, чи відносяться два імені аль-Фергані, Мухаммад ібн Кат Ір та Ахмад ібн Мухаммад ібн Кат, згадані в історичних джерелах, до двох різних осіб, але більшість істориків стверджують, що обидва імені описують лише одного аль-Фергані.
Твори
Найвпливовішою працею аль-Фергані був його підручник «Компендіум науки про зорі» () або «Елементи астрономії про небесний рух», написаний приблизно між 833 і 857 роками. «Елементи» були описовим викладом «Альмагесту» Птолемея, який включав висновки та оновлені значення астрономічних величин від попередніх ісламських астрономів. Серед змін, внесених до книги, були уточнення розрахунків , нахилу осі Землі та апсид Сонця та Місяця. Хоча виклад «Альмагесту» аль-Фергані містив ці числові виправлення, сам виклад не наголошував на математиці астрономічної теорії Птолемея, а натомість був більше зосереджений на передачі концептуальних частин теорії у легкозрозумілій формі. переклав книгу аль-Фергані латиною 1135 року, а — 1175 року. Ці переклади залишалися дуже популярними в Європі до часів Регіомонтана. Ймовірно, саме з творів аль-Фергані Данте Аліг'єрі почерпнув свої знання про астрономію Птолемея, використані в «Божественній комедії», та інших його творахMary A. Orr, Dante and the Early Astronomers (London: Gall and Inglis, 1913), 233-34.. Десь між 1231 і 1235 роками переклав «Елементи» на іврит. Цей переклад «Елементів» містить додатковий розділ, що обговорює 48 сузір'їв Птолемея, який, ймовірно, також був написаний аль-Фергані, але не зустрічається в інших перекладах книги. Спираючись переважно на єврейський переклад Анатолі, а також на попередній латинський переклад Іоанна Севільського, у 1590 році створив ще один латинський переклад «Елементів». У XVII столітті голландський сходознавець опублікував арабський текст на основі рукопису, який він придбав на Близькому Сході, доповнивши його власним латинським перекладом, а також численними примітками та виправленнямиAlfraganus: Elementa astronomica, арабською й латиною, 1669, перекладені Голіусом. «Alfraganus» — середньовічне латинське написання імені Аль-Фергані..
Аль-Фергані також написав кілька праць про астрономічні інструменти. Найвідомішою з них є трактат про астролябію — найстаріший збережений документ, що детально описує теоретичну конструкцію та використання цього інструменту. Хоча історичні джерела вказують на те, що, ймовірно, існували інші праці про теорію астролябії (включно з однією, написаною аль-Хорезмі), які поширювалися приблизно в той час, коли аль-Фергані писав свій трактат, аль-Фергані зазначає у своєму трактаті, що йому не було відомо про такі документи, що свідчить про те, що його трактат був суто оригінальною роботою. Трактат аль-Фергані про астролябію забезпечує математичну основу для побудови астролябії, а також таблиці, що містять тисячі точок даних, які дозволяють будувати астролябії, функціонуючі на різних довготах. Хоча в цій роботі представлено теоретичну основу для побудови астролябії, у трактаті бракувало конкретних методів фізичної побудови, оскільки метою трактату було не давати інструкції щодо побудови астролябії, а радше надати математичне обґрунтування роботи астролябії. Праця Ібн аль-Надіма свідчить про те, що аль-Фергані також написав книги про використання та функції сонячних годинників, хоча дотепер вона не зберіглась.
У XV столітті Христофор Колумб використав оцінку довжини кола Землі, запропоновану аль-Фергані, як основу для своїх подорожей до Америки. Однак Колумб помилково прийняв приблизно 2000-метрову аль-Фергані за 1480-метрову римську милю. Ця помилка призвела до недооцінки довжини кола Землі, що змусило його поплисти до Північної Америки, вважаючи, що так він скорочує шлях до АзіїDouglas McCormick (2012), Columbus’s Geographical Miscalculations, IEEES. Frederick Starr (2013), So, Who Did Discover America?, History Today, Volume 63, Issue 12.
Примітки
Література
Jacobus Golius (ed.), كتاب محمد بن كثير الفرغاني في الحركات السماوية وجوامع علم النجوم، بتفسير الشيخ الفاضل يعقوب غوليوس / Muhammedis Fil. Ketiri Ferganensis, qui vulgo Alfraganus dicitur, Elementa astronomica, Arabicè & Latinè. Cum notis ad res exoticas sive Orientales, quae in iis occurrunt, Amsterdam 1669; Reprint Frankfurt 1986 and 1997. El-Fergânî, The Elements of Astronomy, textual analysis, translation into Turkish, critical edition & facsimile by Yavuz Unat, edited by Şinasi Tekin & Gönül Alpay Tekin, Harvard University 1998.
Richard Lorch (ed.), Al-Farghānī on the Astrolabe. Arabic text edited with translation and commentary, Stuttgart, 2005, . Yavuz Unat, El-Fergânî, Cevami İlm en-Nucûm ve Usûl el-Harekât es-Semâviyye, Astronominin Özeti ve Göğün Hareketlerinin Esası, T.C. Kültür ve Turizm Bakanlığı, Bilimin ve Felsefenin Doğulu Öncüleri Dizisi 14, Ankara 2012. Yavuz Unat, «Fergânî’nin ‘Astronominin Özeti ve Göğün Hareketlerinin Esasları’ Adlı Astronomi Eseri», DTCF Dergisi, Cilt 38, Sayı 1–2, Ankara 1998, s. 405—423. Paul Lunde, Al-Farghani and the «Short Degree», 1992, Saudi Aramco World
Посилання
Muḥammad al-Farghānī's Elements of Chronology and Astronomy (арабське видання з латинським перекладом «Книги загальних відомостей з астрономії та основ небесних рухів») з Бібліотеки Конгресу