Вільгельм Фрідріх Акерман (; , Гершайд — , Люденшайд) — німецький математик і логік, відомий передусім своєю працею у математичній логіці, теорії обчислюваності та основах теорії множин.
Біографія Акерманн народився 29 березня 1896 року в Гершайд (тоді — Німецька імперія). У 1925 році він здобув ступінь доктора філософії у Геттінгенському університеті за дисертацією Begründung des "tertium non datur" mittels der Hilbertschen Theorie der Widerspruchsfreiheit — спробою довести непротиріччя арифметики без явного покликання на повну індукцію Пеано (хоча, як зазначалося, використовувалася, наприклад, індукція за довжиною доказів). З 1929 по 1948 рік він викладав у гімназії (м. Штайнфурт), а пізніше — у Люденшайд до 1961 року. Був кореспондентом Академії наук у Геттінгені та почесним професором у університеті Мюнстера (Мюнстер).
Наукова діяльність У 1928 році Акерманн допоміг своєму науковому керівникові Давид Гільберт, оформити лекції 1917–1922 років з математичної логіки у книгу «Principles of Mathematical Logic» — перший системний підручник із логіки першого порядку. У цьому творі було чітко сформульовано основні поняття логіки першого порядку й поставлено питання про повноту і розв'язність (задача розв'язності). Акерманн — автор так званої функція Акермана — прикладу обчисленної функції, яка не є примітивно-рекурсивною; це має важливе значення в теорії обчислюваності, оскільки демонструє, що примітивно-рекурсивні функції не охоплюють усіх обчислюваних. Також він працював над розвитком теорії множин і засобів аксіоматизації — його підхід відомий як . Протягом життя публікував роботи з логіки, теорії доказів, арифметики, теорії множин.
Праці mit David Hilbert: Grundzüge der Theoretischen Logik. Grundlehren der mathematischen Wissenschaften 27, Springer 1928 Die Widerspruchsfreiheit des Auswahlaxioms, 1924, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen, Volume 1924, S. 246–250. Begründung des „tertium non datur“ mittels der Hilbertschen Theorie der Widerspruchsfreiheit, 1925, Mathematische Annalen, Volume 93, S. 1–36. Zum Hilbertschen Aufbau der reellen Zahlen, 1928, Mathematische Annalen, Volume 99, S. 118–133. Über die Erfüllbarkeit gewisser Zählausdrücke, 1928, Mathematische Annalen, Band 100, S. 638–649. Untersuchungen über das Eliminationsproblem der mathematischen Logik, 1935, Mathematische Annalen, Volume 110, S. 390–413. Zum Eliminationsproblem der mathematischen Logik, 1935, Mathematische Annalen, Volume 111, S. 61–63. Beiträge zum Entscheidungsproblem der mathematischen Logik, 1936, Mathematische Annalen, Volume 112, S. 419–432. Die Widerspruchsfreiheit der allgemeinen Mengenlehre, 1936, Mathematische Annalen, Volume 114 (1937), S. 305–315. Mengentheoretische Begründung der Logik, 1938, Mathematische Annalen, Volume 115, S. 1–22. Zur Widerspruchsfreiheit der Zahlentheorie, 1940/1941, Mathematische Annalen, Volume 117, S. 162–194. Ein System der typenfreien Logik. Band I, Leipzig 1941. Konstruktiver Aufbau eines Abschnitts der zweiten Cantorschen Zahlenklasse, 1951, Mathematische Zeitschrift, Band 53, Heft 5, S. 403–413. Zur Axiomatik der Mengenlehre, 1955, Mathematische Annalen, Volume 131 (1956), S. 336–345. Widerspruchsfreier Aufbau einer typenfreien Logik., 1951/52, Mathematische Zeitschrift, Band 55, S. 364–384. Widerspruchsfreier Aufbau einer typenfreien Logik. II., 1953, Mathematische Zeitschrift, Band 57, S. 155–166. Philosophische Bemerkungen zur mathematischen Logik und zur mathematischen Grundlagenforschung. In: Ratio. Band 1, 1957. Ein typenfreies System der Logik mit ausreichender mathematischer Anwendungsfähigkeit I., 1958, Archiv für mathematische Logik und Grundlagenforschung, Band 4, S. 3–26. Ein typenfreies System der Logik mit ausreichender mathematischer Anwendungsfähigkeit II., 1960/61, Archiv für mathematische Logik und Grundlagenforschung, Band 5, S. 96–111.
Література Gottwald, Ilgauds, Schlote: Lexikon bedeutender Mathematiker. 1990. S.12 f. Constance Reid: Hilbert, Springer 1970, S.173. Dieter Remus: Professor Wilhelm Ackermann, Lehrer am Arnoldinum und Forscher in der Mathematik. In: 400 Jahre Arnoldinum 1588—1988. Festschrift. Greven 1988, S.211-219.