Снеп (), також званий «хайк», «снепбек» або «пас з центру» (відповідно, «hike», «snapback», «pass from center») — це пас назад м'яча у гридайрон-футболі на початку гри з лінії сутички.

Опис

Перед початком розіграшу м'яч кладуть на землю таким чином, щоб його довга вісь була паралельна бічним лініям поля. В американському футболі «гострі» краї м'яча позначають лінію сутички кожної команди; у канадському футболі лінія сутички команди, що грає в обороні, знаходиться на відстані 1 ярда від м'яча.

Снеп полягає в тім, що гравець нападу на лінії зіткнення, який у правилах офіційно називається снепером, передає м'яч іншому гравцеві позаду себе. Для цієї передачі м'яч можна подати рукою, кинути або навіть покотити по землі. Правила уточнюють, що м'яч має рухатися назад, його слід подавати швидким і безперервним рухом однією або обома руками, і він повинен залишити руки снепера. Снепер майже завжди віддає пас так, що м'яч проходить між його ніг, але це є обов'язковою вимогою лише в канадському футболі.

Зазвичай снепером є центр, у стандартному шикуванні лінії нападу розташований посередині лінії сутички. У стандартній формації американського футболу центр є снепером і розташований посередині лінії сутички. Але лише в арена-футболі правила вимагають, щоб це був саме центр, в інших же кодексах снеп має право подати гард, текл, тайт-енд і навіть спліт-енд чи ранінбекCowboys' season ends with Ezekiel Elliott at center on bizarre final play . Такі сценарії, відомі як «незбалансована лінія» (unbalanced line), використовуються рідко, зазвичай у .

При снепі з передачею рукою снепер зазвичай тримає голову піднятою, обличчям до суперників. Для кидкового снепу, особливо у формаціях, де м'яч можна передати гравцям на різних позиціях, снепер зазвичай нахиляється, дивлячись назад між своїми ногами.

Через вразливість гравця в такій позиції Національна асоціація студентського спорту (NCAA) та (NFHS) прийняли правила, які передбачають, що якщо гравець перебуває щонайменше на сім ярдів позаду для отримання снепу, суперники не повинні навмисно торкатися снепера протягом однієї секунди після снепу (NCAA) або допоки снепер не матиме можливості зреагувати (Федерація). Однак у професійному футболі центр має достатньою мірою відпрацьований кидок снепу у формації «дробовик», щоб дозволити собі тримати голову піднятою та кидати м'яч наосліп.

Снеп вважається пасом, тому, якщо поданий м'яч падає на землю, і жоден гравець не отримує над ним контроль, розіграш вважається фамблом.

Відлік до снепу

Команда, яка подає снеп, заздалегідь визначає момент подачі. Один з їхніх гравців, зазвичай квотербек, подає сигнали голосом у вигляді гучних вигуків які включають голосний звук (наприклад «hut!») що лунає один або кілька разів, і м'яч подається на заздалегідь означений вигук (ця тактика називається «snap count», «відлік [до] снепу»). Це дає нападу значну перевагу над суперниками. Однак центру заборонено робити рухи, що імітують снеп, тому суперники можуть бути впевнені, що перший рух м'яча або рук центра дійсно є початком снепу.

На який з вигуків слід подавати снеп, визначається під час наради, зазвичай це звучить, як «…на <число>». Це останні слова, які вимовляє квотербек після оголошення початку гри перед тим, як нарада перерветься, і гравці підуть до лінії сутички. Снеп-каунт дає невелику фору гравцям нападу. Захист суперника намагається передбачити момент снепу, щоб підготуватися до ривка і перетнути лінію сутички в перші долі секунди початку гри.

Змінюючи число, на яке буде подано снеп, квотербек змушує гравців захисту орієнтуватися лише на рухи гравців нападу, щоб не отримати штраф за фальстарт (в американському футболі два типи фальстартів на лінії сутички називають і ).

На жаль для нападу, ця перевага іноді може стати недоліком. На надзвичайно гучному стадіоні гравці можуть не чути відлік голосом і змушені покладатися на візуальні підказки, інакше ризикують отримати штраф за фальстарт. Вболівальники на стадіоні приймаючої команди можуть умисно шуміти якомога сильніше, щоб позбавити гостьову команду цієї переваги.

Команда нападу також повинна пам'ятати про ігровий таймер. Якщо вони не встигають вчасно снепнути м'яч, то отримують штраф за затримку гри (delay of game). Крім того, чим менше часу лишається на таймері, тим більше у захисту шансів вгадати момент подачі снепу.

Команді, що обороняється, заборонено імітувати цей відлік, щоб заплутати команду, що подає снеп. Якщо такий обман вдасться, члени команди нападу діятимуть передчасно, що порушить координацію гри та може спричинити штраф за фальстарт. За чинних правил, на відміну від давніших, арбітри при більшості розіграшів перебувають так далеко від лінії сутички, що їм надзвичайно важко почути, чи не вдався захист до хитрощів з імітацією відліку.

Напад також може вдатися до хитрощів під час відліку снепу, використовуючи так званий (). При хард-каунті квотербек веде відлік вигуками через нерегулярні проміжки з особливо гучним, «жорстким» (hard) наголосом на вигуку, який означає подачу снепу (наприклад, «hut-one… hut-two… hut-three… hut-HUT-HUT!»). По-перше, це зручніше в умовах шумного стадіону, а по-друге, квотербек може з метою обдурити захисників суперника використати акцентований вигук до того, на який насправді домовився з командою про снеп — наприклад «hut-one… hut-two… hut-three hut-HUT!… hut-HUT!». Це не заборонено правилами і використовується, щоб спровокувати захист суперника на офсайд. Втім, бували випадки, коли гравці команди нападу заплутувалися у відліку при хард-каунті та самі здійснювали фальстарт.

Примітки