У гридайрон-футболі латеральний пас (lateral pass або просто lateral, офіційно backward pass в американському футболі та onside pass у канадському), також відомий як pitch та flip, відбувається, коли гравець з м'ячем кидає або передає м'яч партнеру по команді в напрямку, паралельному лінії воріт суперника або протилежному їй.

Латеральний пас відрізняється від форвард-пасу, при якому м'яч кидають вперед, у напрямку енд-зони суперника. При латеральному пасі м'яч не просувається вперед, але на відміну від форвард-паса, латеральний пас може бути переданий з будь-якої точки поля будь-яким гравцем будь-якому гравцеві в будь-який час.

Хоча пас вперед є винаходом північноамериканських ігор, бічний та зворотний паси також є частиною регбі-юніон та регбі-ліги, де це єдиний дозволений тип пасів. Порівняно з їх використанням у регбі, паси вбік і назад менш поширені в північноамериканському футболі через набагато більшу увагу до контролю м'яча у стратегії; їх найчастіше використовує квотербек після виконання снепу, щоб швидко передати м'яч на коротку відстань ранінбеку неподалік (або, рідше, вайд-ресиверу) під час бігового розіграшу. Латеральні паси також можуть бути частиною відчайдушної стратегії в останню хвилину або ж .

Правила

Якщо форвард-пас можна виконати лише один раз за даун і тільки з або з-за неї, то щодо латеральних пасів жодних обмежень немає: будь-який гравець, що легально володіє м'ячем, може зробити латеральний пас з будь-якої точки поля в будь-який час, такий пас може прийняти будь-який гравець, і за один розіграш можна виконати будь-яку кількість латеральних пасів.

Крім того, гравець, який отримав латеральний пас, може виконати форвард-пас, якщо все ще перебуває за нейтральною зоноюNFL Rules Digest: Forward Pass, NFL.com.. Латераль — це єдиний тип паса, який можна легально виконати після зміни володіння м'ячем під час розіграшу.

На відміну від форвард-паса, якщо латеральний пас торкається землі або судді, гра продовжується — падіння м'яча вважається фамблом, тож його може підібрати будь-яка команда і продовжити з ним гру. У статистиці НФЛ в такому разі запис про фамбл отримує гравець, який кинув пас, навіть якщо у фамблі винен одержувач, який не утримав м'яч. Проте у коледжному футболі такий епізод може бути записаний на рахунок гравця, якого статистик вважає найбільш відповідальним за це. Також латеральні паси можуть бути перехоплені.

Назви «lateral pass» (пас вбік) або «backward pass» (пас назад) є взаємозамінними і використовуються незалежно від того, був м'яч насправді кинутий назад чи вбік. Також латеральним пасом юридично вважається снеп хоча невдалий снеп не враховується як фамбл.

Варіанти

 — хитра гра, коли команда змушує суперників подумати, ніби відбуватиметься біговий розіграш, в насправді проводить пасовий. Гравець отримує від квотербека латеральний пас, біжить вперед, але, не добігши до лінії сутички, кидає м'яч назад до квотербека, який віддає форвард-пас іншому гравцеві.

 — інший хитрий розіграш, коли ресивер, трохи відбігши вперед, отримує форвард-пас, чекає поки до нього підбігатимуть захисники суперника, і пасує назад другому ресиверу, який біжить в іншому напрямку.

Оксюморон «forward lateral» (дослівно: «пас назад вперед») використовується для опису спроби виконання латерального паса, в результаті якої м'яч полетів уперед. У більшості випадків це вважається порушенням правил.

Найвідоміші розіграші

Правило про латеральний пас, або, точніше, відсутність обмежень у ньому, породило одні з найбільш пам'ятних та неймовірних тачдаунів (тобто, тачдаунів на останніх секундах) в історії футболу. Як у коледжному футболі, так і в НФЛ існують приклади футбольних легенд, які включають використання латеральних пасів. Нижче наведено кілька найбільш відомих розіграшів.

Один латеральний пас

Добре відомий і суперечливий латеральний пас в НФЛ стався під час розіграшу «» наприкінці матчу плей-оф 2000 року між «Теннессі Тайтенс» та «Баффало Біллз». Розіграш був справжнім латеральним пасом (м'яч під час передачі рухався лише вбік), але приймаючий гравець був на крок попереду пасуючого і потягнувся назад, щоб зловити м'яч, тому візуально це виглядало як незаконний пас вперед.

У жовтні 2003 року в матчі «Міннесота Вайкінгс» проти «Денвер Бронкос», наприкінці першої половини гри рахунок був рівним 7–7. За 12 секунд до кінця половини, маючи 3-й даун і 24 ярди на власній 41-ярдовій лінії, виконав довгий пас на , який спіймав м'яч на 10-ярдовій лінії Денвера. Коли Мосса атакували двоє захисників Бронкос, він кинув м'яч назад через голову, виконавши пас наосліп на раннінбека , що перебував на 15-ярдовій лінії, і Вільямс заніс м'яч у залікову зону для тачдауну, забезпечивши «Вайкінгс» перевагу 14–7 до перерви. Цей розіграш пізніше був поставлений на 68-ме місце у списку найкращих ігрових моментів за перші 100 років існування НФЛ.

Ще один відомий розіграш був виконаний у коледжному футболі командою Пресбітеріанського коледжу проти Вейк-Форест у 2010 році. Для цього хитрого розіграшу скористалися трьома правилами латерального паса. Спочатку квотербек віддав м'яч убік, навмисно відбивши його від землі (так званий «фейковий пас із фамблом»). Приймаючий удав, ніби розіграш закінчився, натякаючи, що стався неповний пас, але потім віддав форвард-пас на вайд-ресивера, який успішно здійснив забіг на тачдаун /. Тренер Вейк-Форест Джим Гроуб описав цей розіграш як «настільки добре виконаний, наскільки це взагалі можливо побачити».

Серія латеральних пасів

У коледжному матчі 1982 року відбувся відомий «волк-офф» тачдаун, який називають просто , тобто «Той самий розіграш». «Каліфорнія Голден Берс» у матчі проти «Стенфорд Кардинал» за чотири секунди до кінця при відставанні в одне очко розіграла кікофф до самого тачдауну, у процесі здійснивши п'ять латеральних пасів. Гравці пробігли крізь , який уже вийшов на поле, вирішивши, що гра закінчена. Результат сатчу залишається суперечливим через твердження Стенфорда, ніби гравець Каліфорнії торкнувся землі коліном перед тим, як він віддав третій латеральний пас, третьої латералі, і що п'ятий латеральний пас був незаконним пасом вперед.

У матчі НФЛ 2003 року відбувся відомий розіграш під назвою , у якому було здійснено три латеральні паси. Гра відбулася 21 грудня 2003 року між «Нью-Орлінс Сейнтс» та «Джексонвілл Джагуарс». Коли час добігав кінця, «Сейнтс» виконали серію пасів назад і пронесли м'яч через усе поле для тачдауну. Щоб зрівняти рахунок, лишалося забити екстрапоїнт, однак плейскікер схибив при його виконанні, і «Сейнтс» все ж програли з різницею в одне очко, 20–19.

У коледжному матчі III дивізіону NCAA 2007 року стався «волк-офф» тачдаун за участю аж 15 латеральних пасів. 27 жовтня 2007 року Університет Трініті програвав Коледжу Міллсапс два очки за дві секунди до кінця гри. Почавши з власної 39-ярдової лінії, Трініті розіграли комбінацію з коротким пасом через центр. Приймаючий віддав пас назад, після чого відбулася серія додаткових пасів назад, оскільки гравці перебували під загрозою захоплення. Зрештою після 15 пасів назад гравці на останніх секундах подолали 61 ярд для тачдауну. Матч прозвали «».

Примітки