Уме-саамська — саамська мова, раніше поширена в Швеції та Норвегії. Є вимираючою мовою — залишилося лише 10 носіїв мови, які проживають у муніципалітетах Ар'єплуг та Арвідсьяур шведського лену Норрботтен.
Писемність Уме-саами є однією з чотирьох саамських мов, що не мають офіційно прийнятої писемної форми, хоча і була першою з них, якою почали писати. У 1755 році уме-саамською мовою було видано Новий Заповіт, а перша саамська Біблія була видана уме-саамською мовою в 1811 році.
Лінгвістична характеристика
Фонетика та фонологія
Чергування звуків На відміну від сусідньої південносаамської мови, в уме-саамській існує чергування звуків. На відміну від більш північних саамських мов, воно відбувається обмежено — тільки після довгих голосних і дифтонгів. Приголосні, що йдуть за короткими голосними, не беруть участі в чергуванні.
Умлаут Важливу роль відіграє умлаут. Голосні в ударному складі (як правило, першому) зазнали зміни під впливом /i/ і /u/ в наступному складі: + i + u i i y u ü u å ü u a ä å ie ii yö iei ii yöy oi üi ui äi ii öi ai äi åi ua(i) üe, üi, üü uu uou üw/yöy uuw ou üw/üü ? au äy ou eä ii yö (ö)
Морфологія
Негативні форми дієслів В умі-саамській, як і в інших саамських, а також у прибалтійсько-фінських мовах, існують особливі негативні дієслівні конструкції, що відмінюються за способами (означений, наказовий і оптативний), особами (перша, друга і третя) і числами (однина, двоїна і множина).
приклад Транскрипція Шведський переклад Båtsuoj-bieŋjuv galggá báddie-gietjiesna álggiet lieratit. De tjuavrrá jiehtja viegadit raddiesta raddáje jah nav ájaj livva-sijiesna, guh jiehtják souhph. Die galggá daina báddie-bieŋjijne viegadit bijrra ieluon, nav juhtie biegŋja galggá vuöjdniet gúktie almatjh gelggh dahkat. Lierruo-biegŋja daggár bälij vanatallá ieluon bijrra ja ij akttak bijgŋuolissa luöjtieh. Die måddie bálliena daggár biegŋja, juhka ij leäh ållást lieratuvvama, die butsijda válldá ja dulvada. De daggár bälij tjuavrrá suv báddáje válldiet jah slåvvat. Renhunden ska man börja lara i koppel. Då måste man själv springa från den ena kanten till den andra (av renhjorden) och så också på (renarnas) viloplats, medan de andra äter. Då ska man med den där bandhunden springa runt hjorden, så att hunden ser, hur folket gör. Lärohunden springer en sådan gång runt hjorden och låter ingen undslippa. Så finns det ofta sådana hundar, som inte har lärt sig helt, som tar någon ren och jagar iväg den. Då måste man en sådan gång sätta band på den och slå den.
Література
Sammallahti, Pekka (1998). The Saami languages. An Introduction. Karášjoka: Davvi Girji. Schlachter, Wolfgang (1958): Wörterbuch des Waldlappendialekts von Malå und Texte zur Ethnographie. Helsinki: Suomalais-Ugrilainen Seura.
Посилання