Гавриленко Михайло Якович(8.11.1894, с. Брагинці Лохвицького повіт Полтавської губернії, суч. Варвинського район Чернігівської області — 22.10.1960, Нью-Йорк) український військовий і громадський діяч, інженер-агроном, пастор; дільничний агроном Смотрицької волості Кам’янецького повіту Подільської губернії (1919), голова земельної управи Смотрицької волості Кам’янецького повіту Подільської губернії (22.05.1919 — 02.1920), член Товариства українських студентів-пасічників при УГА (Подєбради,1924), культурно-освітній інструктор, повітовий агроном Товариства “Сільський господар” (Теребовля, Щирець), доцент (із 21.11.1947) і професор УТГІ (з 1951), військове звання — хорунжий, підпоручник піхоти Армії УНР (з 04.1920).
Лицар Залізного хреста і Хреста Симона Петлюри.
Біографія Народився в бідній селянській сім’ї Якова та Ганни Гавриленків. Закінчив Жабківську с.-г. школу Лохвицького повіту (1914). У російській армії з 1916 року. Закінчив 2-гу Іркутську піхотну військову школу (1917). На початку 1918 р. повернувся до України. Перебував на різних військових посадах в українській армії (11.1918 — 03.1919). У зв’язку із земельною реформою УНР спрямований до Кам’янецької повітової земельної управи — спершу дільничним агрономом, згодом головою волосної управи. У 1920 р. мобілізований до Армії УНР, з якою 21 листопада перейшов Збруч. Інтернований у табір м. Каліша. Закінчив курси культурно-освітніх інструкторів і пастирські курси. Працював при культурно-просвітницьких організаціях.
У 1922 році прибув до УГА на матуральні курси, після яких був зарахований дійсним слухачем агрономічного відділу агрономічно-лісового факультету. Дипломну працю “Культура лікарських рослин на Україні” захистив з “успіхом дуже добрим” (26.06.1928). Дружина Ірина у травні 1928 року була вагітною.
У 1942 — 1943 pp. працював у дослідному інституті для промислових і лісничих рослин у Братиславі. Закінчив Братиславську політехніку (1943). Станом на 21 листопада 1947 року був одружений. Емігрував до США.
Основоположник і активний член Об’єднання бувших вояків українців в Америці (ОбВУА). Автор близько 60 різних наукових праць і розвідок і ділянці плекання лікарських рослин (українською та ін. мовами).
Смерть Помер після тяжкої хвороби, залишивши у смутку дружину і 15-літнього сина. Похований на Українському православному цвинтарі Св. Андрія в Бавнд-Бруці.
Військові нагороди Лицар Залізного хреста і Хреста Симона Петлюри.
Цікаві факти Гавриленко Михайло є автором оповідання “Пригода з чобітьми” — про антигетьманське повстання на Полтавщині в листопаді — грудні 1918 року та його сумні наслідки.
Ось його виклад: Михайло Мудренко приніс у своє тихе село Б., що розкинулося між болотами припливів ріки Удаю, вістку про повстання Директорії проти Гетьмана України. І стався “надзвичайний вулканічний вибух”, який усе змітав на своєму шляху. “Села не можна впізнати, ще кілька годин тому назад було тихе, а зараз мало вигляд організованого військового табору”. Автор згадує членів повстанського комітету, учасників антигетьманського повстання на Полтавщині Табурянського, Сеника, Юрченка та курінного Дніпровського куреня Ковтуна. “Мобілізація пройшла надзвичайно гарно, всі йшли з захопленням, не було тут ні плачу жіночого, ні бешкету, чи крику, — кожний відчував інстинктивно вагу цих днів. Чинно сіли на вози та з добрими побажаннями старших селян, батьків, матерів, жінок і нарешті дівчат і дітей”. Але Директорія не зуміла розпорядитися озброєними народними масами. Не забезпечила їх харчами, приміщеннями, одягом... Зате дала можливість більшовикам агітувати, через що багато хто перейшов на бік червоних. Висновок автора такий: “Не буде дива з нашого пива. Засядуть знова москалі на нашій землі — бо не вміємо шанувати ми ні себе, ні других, та й рідного краю, — темні, лукаві й чужі для своєї святої рідної землі”.
Див. також
Українська революція Армія УНР
Література
Коваль Р., Моренець В. “Подєбрадський полк” Армії УНР”. – Т. 1. – Київ: Історичний клуб “Холодний Яр”, “Український пріоритет” (2016, 2-ге видання). – С. 116-118. Зеркаль С. Товариство українських студентів-пасішників при УГА// Бюле тень Української академічної громади при У.Г.А. в Ч.С.Р. Місячник (замісць ч. 11 часопису “Наша громада”). —1924. — Серпень. — С. 35. Помер проф. інж. Михайло Гавриленко // Свобода (Джерзі Ситі і Ню Йорк, США). - 1960. - Ч. 206. - 26 жовтня. — С. 1,3. ЦДАВО України. - Ф. 3795. - Оп. 1. — Спр. 842. — Арк. 5 — 5 зв., 98. ЦДАВО України. - Ф. 5235. - Оп. 1. — Спр. 1592. — Арк. 121 — 121 зв.