Все — це поняття, що охоплює сукупність усіх сутностей, об'єктів та явищ. Воно включає будь-який предмет, що існує, а також усі факти та події, які відбуваються у світі. За відсутності чітких обмежень цей термін зазвичай стосується сукупності об'єктів у межах обговорюваної теми або, у найширшому філософському сенсі, — усього Всесвіту (універсуму).

У теоретичній фізиці та космології поняття «все» охоплює весь простір-час, усі форми енергії та матерії, а також фізичні закони, що ними керують. З погляду метафізики, термін може включати не лише фізичну реальність, а й абстрактні об'єкти, ідеї та концепції.

Описати або пізнати «все» як просторову категорію в локальному середовищі (наприклад, у світі, де живуть люди) цілком можливо. Проте визначити всі речі у Всесвіті неможливо через існування об'єктів поза межами спостережуваного Всесвіту та проблему пізнання фізики в нескінченному діапазоні. Універсальне пізнання всього в часовому та просторовому вимірах неможливе через відсутність інформації про стан до початку Всесвіту та через проблему вічної причинності.

Сфера застосування У повсякденній розмові «все» зазвичай стосується лише сукупності речей, пов'язаних із темою обговорення.everything — Merriam-Webster Online Dictionary Коли явних обмежень немає, «все» може позначати Всесвіт або Світ.

Всесвіт найчастіше визначають як усе, що фізично існує: сукупність часу, усі форми матерії, енергії та імпульсу, а також фізичні закони та константи, що ними керують. Однак термін «всесвіт» може використовуватися в інших контекстах, позначаючи такі поняття, як космос, світ або природа. Згідно з деякими гіпотезами, наш Всесвіт може бути одним із багатьох незалежних всесвітів, які разом утворюють Мультивсесвіт. У теорії хаотичної інфляції передбачається існування нескінченної кількості всесвітів-бульбашок, кожен з яких має власні фізичні константи. У багатосвітовій інтерпретації нові всесвіти виникають із кожним квантовим вимірюванням. За визначенням, ці припущення наразі неможливо перевірити експериментально, проте, якщо кілька всесвітів існують, вони все одно залишаються частиною «всього».

У метафізичному контексті поняття «Світ» може стосуватися всього, що становить реальність і Всесвіт. Проте «світ» може означати лише Землю, розглянуту з антропоцентричного погляду як місце, населене людьми.

У теоретичній фізиці У теоретичній фізиці теорія всього (ТВ) — це гіпотетична теорія, яка повністю пояснює та пов'язує всі відомі фізичні явища. Спочатку цей термін використовувався іронічно для позначення надто узагальнених концепцій. Наприклад, прадід Ійона Тіхого — персонажа науково-фантастичного циклу Станіслава Лема — працював над «Загальною теорією всього». Згодом цей термін закріпився в популяризації квантової фізики для опису моделі, що об'єднує всі фундаментальні взаємодії природи.

Протягом останнього століття фізики-теоретики запропонували багато варіантів теорії всього, проте жоден із них не був підтверджений експериментально. Головна складність полягає в тому, що загальноприйняті теорії — квантова механіка, загальна теорія відносності та спеціальна теорія відносності — вкрай важко поєднати між собою. Теорії, що досліджують квантову механіку та теорію струн, легше піддаються синтезу.

Спираючись на теоретичні аргументи голографічного принципу, чимало фізиків припускають, що 11-вимірна М-теорія є повною теорією всього. В окремих секторах вона описується як матрична теорія струн або теорія пертурбативних струн. Проте ця думка не є загальновизнаною.

У філософії У філософії теорія всього — це остаточне, всеохопне пояснення природи або реальності. Запозичивши цей термін із фізики, філософи обговорювали життєздатність цієї концепції та аналізували її наслідки.Rescher, Nicholas (2006a). Error: On Our Liability to Error and the Nature of Mistake. University of Pittsburgh Press.Walker, Mark Albert (2002). Ontological Arguments and the Theory of Everything. Серед питань, на які має відповісти філософська теорія всього: «Чому реальність є пізнаваною?», «Чому закони природи саме такі, якими вони є?» та «Чому взагалі щось існує?».

Див. також Альфа і Омега

Посилання