Марія Башир ( 1970, Герат, Афганістан) — афганська прокурорка та феміністка, перша і єдина жінка, яка обіймала посаду генерального прокурора провінції в Афганістані станом на 2009 рік. Має понад п'ятнадцять років досвіду державної служби. За режиму Талібану їй заборонили працювати; у цей період вона нелегально навчала дівчат у приватно. Після падіння режиму Талібану повернулася на державну службу, а 2006 року призначена головною прокуроркою провінції Герат. У своїй діяльності зосереджувалася на боротьбі з корупцією та захисті прав жінок. 2010 року розглянула десятки кримінальних справ, пов'язаних із цими напрямами.

За її роботу Державний департамент США визнав їй найхоробрішою жінкою світу, яка щорічно надається жінкам у всьому світі, які виявили лідерство, відвагу, винахідливість і готовність жертвувати собою заради інших, особливо заради просування прав жінок, часто ризикуючи власним життям. 2011 року з'явилася у списку 100 найвпливовіших людей світу журналу «Тайм».

Раннє життя та освіта Найстарша дитина в сім'ї, була здібною ученицею ще зі шкільних років. Батько заохочував її продовжувати навчання після закінчення школи в країні з дуже жорстким ставленням до жінок. Коли вступні іспити до аспірантури вимагали від неї вибрати три варіанти, вона заповнила заявку, вказавши «Право» під кожним із них. Міністр вищої освіти, який розглядає та затверджує заявки, був вражений її рішучістю та схвалив її для вивчення права. 1994 року закінчила чотирирічний курс права в Кабульському університеті, а пізніше пройшла річне навчання в Кабулі на посаду прокурора.

Особисте життя 1996 року, після закінчення навчання, одружилася з власником бізнесу у сфері імпорту з Китаю та переїхала до міста Герат. Пара має двох синів і доньку. Старший син навчався в Німеччині, а двоє інших дітей (Саджад і Ясаман) були на домашньому навчанні через погрози смерті Башир і її сім'ї, що унеможливлювали отримання освіти в закладі.

За часів Талібану Після навчання працювала в офісі Генерального прокурора як слідча у кримінальних справах у Кабулі, а пізніше в Гераті. Невдовзі після її переїзду до Герата 1995 року, Талібан окупував місто та заборонив жінкам працювати. Башир, як і інші жінки, була змушена залишатися вдома до 2001 року, коли американське вторгнення змінило політику щодо жінок, тому вона змогла відновитись на своїй посаді слідчої у кримінальних справах. Талібан забороняв дівчатам читати чи працювати, підтримуючи їхню залежність від чоловіків. Башир почала навчати дівчат підпільно, у своєму будинку, де студентки нелегально проносили книги й інші предмети, необхідні для навчання, у торбинках. Вона вірила, що режим Талібану впаде, і прагнула, щоб жінки були готові працювати, коли це станеться. Талібан дізнався про її діяльність і двічі викликав її чоловіка, щоб роз'яснити діяльність Башир.

Повернення до прокуратури У вересні 2006 року тодішній генеральний прокурор, якого вважали консерватором, відвідав Герат для зустрічі з прокурорами чотирьох провінцій. Башир була єдиною присутньою жінкою. Наприкінці своєї промови вона поставила під сумнів політику прокурора щодо покращення роботи прокуратури, зокрема щодо дозволу жінкам працювати там. Генеральний прокурор схвалив зауваження Башир та висловив задоволення її роботою помічницею прокурора у розслідуванні смерті афганської поетеси та журналістки Надії Анджуман, у якій вона звинуватила чоловіка жертви. Того ж місяця генеральний прокурор призначив Башир головною генеральною прокуроркою провінції.

Критика нової конституції Афганістану Призначення Башир тодішній уряд США сприйняв як значний прогрес у вестернізації країни після правління Талібану. Тодішня держсекретарка США Кондоліза Райс зустрілася з Башир у Вашингтона, щоб відзначити цей прогрес. Однак Башир вказала на опір: підкресливши, що хоча нова конституція забезпечує рівні права жінкам, багато суддів все ще дотримуються старого ісламського шаріату. Зазначивши про відсутність свободи у виборі партнерів для жінок, а також сказала, що чоловіків не судять за перелюб, жінок все ще забивають камінням до смерті за подібними звинуваченнями. Коментуючи сексистський процес розлучення та те, як чоловіки отримують опіку над дітьми, вона сказала, що жінки віддають перевагу самогубству у такому разі. Говорячи більше про проблеми корупції в Афганістані, вона запропонувала структурну реорганізацію, припинивши призначення людей за етнічною ознакою, як це робив Хамід Карзай. Також зазначила, що зусилля з боротьби з корупцією можуть бути успішними лише за умови підвищення заробітної плати державних службовців, оскільки мізерні зарплати змушують їх шукати доповнення «в іншому місці». Вона також висловила стурбованість відсутністю сили законів щодо їхнього забезпечення, що робить правову систему безсилою.

Замахи на життя Призначення Башир викликало опір з боку релігійно-консервативних кіл через те, що вона жінка. Додаткове невдоволення спричинила її антикорупційна діяльність, а також підтримка жінок, які зверталися до суду у справах про домашнє насильство. У зв'язку з цим Башир отримувала телефонні погрози з вимогами залишити посаду. Деякі священнослужителі з Герату також видали фетву щодо жінок без супроводу в громадських місцях. Ці обставини спонукали Башир звернутися до органів державної влади з проханням забезпечити їй особисту безпеку. Звернення залишилося без належної реакції. 2007 року біля її будинку стався вибух. За звичайних обставин у цей час її діти перебувають на вулиці, однак через дощ вони знаходилися в приміщенні й не постраждали. З огляду на загрози життю Уряд США забезпечив їй охорону та надав броньований автомобіль Toyota Land Cruiser. В іншому випадку викрали й убили сина одного з її охоронців; нападники помилково вважали його сином Башир. Унаслідок цих подій її діти перейшли на домашнє навчання, що, за оцінками самої Башир, негативно вплинуло на можливість здобуття ними формальної освіти.

Примітки

Посилання