Фердинанд Вольф Константін Карл фон Штюльпнагель (; 7 жовтня 1842, Берлін — 24 грудня 1912, Берлін) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал піхоти Прусської армії.

Біографія Фердинанд походив з дворянської родини Штюльпнагелів з Укермарку. Він був сином майбутнього прусського генерала піхоти Фердинанда Вольфа Луїса фон Штюльпнагеля (1813–1885) та його дружини Цецилії, уродженої фон Лоссау (1809–1886).

Після навчання в кадетських академіях у Потсдамі та Берліні, Штюльпнагель 6 березня 1860 року вступив до 1-го піхотного гвардійського полку в званні другого лейтенанта. Звідти 23 лютого 1861 року його перевели до 3-го піхотного гвардійського полку. З 2 жовтня 1862 по 1 липня 1863 року він був відряджений до Центрального гімнастичного інституту, де працював викладачем протягом двох місяців.

Після участі в кампанії проти Данії в 1864 році він з 1865 року навчався у Військовій академії, перерваній війною проти Австрії в 1866 році. Під час цієї кампанії він служив ад'ютантом гвардійської піхотної дивізії ландверу. 30 жовтня 1866 року Штюльпнагель був підвищений до першого лейтенанта, а з 16 квітня 1868 по 1 травня 1869 року був відряджений до Великого Генерального штабу. На початку війни проти Франції в 1870 році він був ад'ютантом Генерал-губернаторства Примор'я, а згодом служив у 3-му піхотному гвардійському полку на фронті. 6 грудня 1870 року його було підвищено до гауптмана, і він став командиром 11-ї роти.

Переведений до Великого Генштабу в жовтні 1877 року, він був зарахований до Генштабу 9-ї дивізії в Глогау в лютому 1878 року, а 6 червня 1878 року отримав звання майора. 15 квітня 1882 року Штюльпнагель став командиром батальйону Гренадерського полку «Король Фрідріх III» (2-й Сілезький) № 11. З цієї посади його було призначено до штабу полку в 1886 році та призначено директором Потсдамської військової школи. 12 січня 1886 року він став оберстлейтенантом, а 8 березня 1887 року дослужився до начальника штабу 1-го армійського корпусу. 19 вересня 1888 року він став оберстом і командиром гренадерського полку «Кронпринц» (1-й Східно-Прусський) № 1 у Кенігсберзі. 16 травня 1891 року отримав звання генерал-майора, того ж дня його було призначено командувачем 22-ї піхотної бригади в Бреслау. 25 березня 1893 року він змінив командування та прийняв на себе командування 1-ю піхотною бригадою в Кенігсберзі. 27 січня 1895 року отримав звання генерал-лейтенанта, того ж дня він став командиром 1-ї дивізії в Кенігсберзі. 4 квітня 1899 року Штюльпнагель став командувачем 5-м армійським корпусом у Позені, а 27 січня 1900 року був підвищений до генерала піхоти. 13 вересня 1906 року Штюльпнагель був призначений почесним шефом Гренадерського полку «Кронпринц» (1-й Східно-Прусський) № 1 і звільнений на пенсію.

Сім'я Штюльпнагель одружився з Марією Бронзарт фон Шеллендорфф (1854–1932), дочкою генерала піхоти Пауля Бронзарт фон Шеллендорффа, 25 січня 1873 року. У подружжя було кілька дітей, зокрема старший син, Фердинанд Вольф фон Штюльпнагель (1873–1938), та майбутній генерал піхоти Йоахім фон Штюльпнагель.

Нагороди

Пам'ятна медаль за війну 1864 року проти Данії Пам'ятний хрест за кампанію 1866 Залізний хрест 2-го класу із застібкою «25» Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71 з однією застібкою Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Орден Вюртемберзької корони, почесний хрест (1886)Hof- und Staatshandbuch des Königreichs Württemberg. 1907, S. 64. Орден Святого Йоанна (Бранденбург) Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (Королівство Італія) Столітня медаль Орден Червоного орла, великий хрест (12 вересня 1902) Орден Альберта (Саксонія), великий хрест із золотою зіркою (26 жовтня 1904) Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест (18 грудня 1905) Орден Чорного орла (13 вересня 1906)

Примітки

Література

Kurt von Priesdorff: Soldatisches Führertum. Band 8, Hanseatische Verlagsanstalt Hamburg, o. O. [Hamburg], o. J. , DNB 367632837, S. 372–374, Nr. 2652.

Посилання

Штюльпнагель на сайті The Prussian Machine. Kurzbiographie Ferdinand von Stülpnagel Ferdinand von Stülpnagel auf der Familien-Homepage