Галина Юріївна Козак (нар. 20 січня 1959, с. Урмань, Бережанський район, Тернопільська область) — українська письменниця, прозаїк, педагогиня, історикиня. Членкиня Національної спілки письменників України (2024). Лавреатка літературної премії імені Мирона Утриска (2022) та III літературно-просвітницького конкурсу імені Осипа Турянського в номінації «Антивоєнна проза» (2026).
Біографія Народилася 20 січня 1959 року в селі Урмань (тоді Бережанський район, нині Тернопільський район Тернопільської області) в сім'ї репресованих.
У 1977 році закінчила Кременецьке педагогічне училище, а в 1984 році — історичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка.
Впродовж 1982—2018 років працювала викладачем історії та суспільних дисциплін у Львівській середній школі № 70, Львівському технікумі громадського харчування, Львівському економічному бізнес-коледжі та Львівському інституті економіки та туризму. Двічі «Відмінник освіти України». З 2019 року — на творчій роботі. Мешкає у Львові та у родинному селі Урмані.
Літературний доробок Галина Козак працює у жанрах історико-біографічної прози, соціально-психологічного роману та літератури для дітей. Її творчість характеризується поєднанням художнього вимислу з документальністю, оскільки авторка спирається на архівні дані та спогади очевидців.
Історична та соціальна проза
«Не заблукати в мережі» (2019) Дебютна повість авторки. Твір порушує гостру проблему сучасності — залежність від віртуального світу та соціальних мереж, яка впливає на психологію людини та міжособистісні стосунки.
«Таємниця» (2020) Соціально-психологічна повість. Книга розповідає про складні переплетіння людських доль. Головна ідея твору — минуле ніколи не зникає безслідно, а родинні таємниці, навіть через роки, впливають на життя наступних поколінь. Повість отримала схвальні відгуки за глибокий психологізм та «емоційний інтелект» авторки.
«Дорога терном заросла» (2020) Драматична повість. Авторка звертається до болючої теми заробітчанства, проблеми прощення, зради тощо. Повість переносить читача у нелегкі дев'яності роки минулого століття — часи важкої економічної скрути, коли багатьом доводилось буквально виживати. У життя вчительської сім'ї Романа і Надії одне за одним стукає лихо. І доводиться дружині скуштувати заробітчанського хліба, як і мільйонам українців, яких доля розкидала по всьому світу..
«Вигнанці» (2022) Історична повість про примусову депортацію українців до Сибіру після Другої світової війни. Через призму історії своєї родини авторка показала тему репресій, виселення та боротьби за виживання в умовах тоталітарного режиму. У книзі описано важкий шлях у товарних вагонах, життя у спецпоселеннях та незламність українського духу. Твір заснований на спогадах репресованих родин. Літературні оглядачі називають цю книгу «промовлянням пам'яті роду» та «містком між минулим і сучасним», відзначаючи її важливість для збереження історичної правди.
«Вузлики пам'яті» (2024) Психологічна повість. Це — історія однієї родини, в якій усі міцно пов'язані давніми таємницями та глибоко затаєними образами. Лише віра в Бога, молитва і прощення допомагають головній героїні Ользі позбутися страху, тривоги та болючих спогадів. Сучасна війна розставили акценти у складних взаємостосунках її родини. Повість нагадує про те, як важливо відпускати минуле і знаходити мир у душі. Авторка досліджує тему домашнього насилля та вплив дитячих травм на доросле життя..
«Дівчина на білому коні» (2024) Історичний роман, присвячений національно-визвольній боротьбі на Бережанщині у 1940–1950-х роках. Головна героїня — зв'язкова УПА Наталка Бойчук (псевдо «Ластівка»). Роман базується на архівних матеріалах та спогадах очевидців. Авторці вдалося відтворити атмосферу підпільної боротьби, побут криївок та трагічні долі молодих людей, які віддали життя за свободу України. Рецензенти (зокрема, Ірина Шумада та Ігор Фарина) називають цей твір «символом української незламності» та «розповіддю, яку диктує душа».
«Іконописець з Урмані» (2025) Історичний роман. Твір присвячено життю і творчості видатного українського художника-неовізантиста Андрія Наконечного (1905—1983), уродженця села Урмані. Авторка детально змальовує шлях митця: до мистецького визнання у міжвоєнний період, трагічних часів підпілля та вимушеного забуття в умовах радянського тоталітаризму. Андрій Наконечний постає не лише як майстер пензля, що прагнув через ікону зберегти українську духовність, а й як патріот, який співпрацював з ОУН та глибоко переживав долю свого народу. У книзі розкрито його внутрішню боротьбу, вірність покликанню попри заборони, а також історію кохання та родинних випробувань на тлі бурхливого XX століття..
Книги для дітей
«Прибульці з острова Джерсі та інші історії» (2023) Збірка оповідань, що навчає юних читачів пізнавати світ, цінувати дружбу та помічати дивовижне у буденних речах. Книга активно використовується під час творчих зустрічей зі школярами як елемент патріотичного та морального виховання.
Сприйняття і критика Творчість Галини Козак є об'єктом пильної уваги літературознавців, журналістів та освітян. Особливий інтерес викликає її вміння поєднувати документальну точність із художнім осмисленням історії та психологією людських стосунків.
Відомий літературний критик Ігор Фарина присвятив творчості письменниці низку ґрунтовних розвідок на сторінках журналу «Золота пектораль», аналізуючи різні грані її таланту: У рецензії «Промовляння пам’яті роду» на повість «Вигнанці» критик відзначає:
Аналізуючи книгу «Дівчина на білому коні» у статті «Розповідь про часоплин душа диктує», Фарина підкреслює стилістичну майстерність авторки:
Критик Ігор Фарина також висловився про роман «Іконописець з Урмані» у статті «Життя людини- наснага для творення»
Заступниця голови Тернопільської «Просвіти» **Ірина Шумада** у газеті Слово Просвіти високо оцінила книгу «Дівчина на білому коні»:
Оглядач видання **«Цинічний Львів»** акцентує на просвітницькій місії авторки, зазначаючи, що її повість «Вигнанці» слугує містком між минулим і сучасним, поєднуючи трагедію виселення на Сибір із сьогоденням:
У матеріалі газети «Ратуша» «Мої героїні добре тримають удар долі» показано психологічну стійкість персонажів повістей.
Пресслужба Львівської організації НСПУ у статті «Про жінку найкраще напише… жінка» відзначила:
Наукові та навчальні видання Берест Р. Я., Козак Г. Ю. Історія України: туристичні аспекти: конспект лекцій для студентів ВНЗ туристичного профілю. — Львів: Галицька видавнича спілка, 2014. — 336 с. — ISBN 978-966-1633-77-2.
Відзнаки Літературна премія імені Мирона Утриска (2022). Літературна премія імені Осипа Турянського в номінації «Антивоєнна проза»(2026). Подяка Львівської обласної ради (2024) — за здобутки в літературній діяльності, особистий внесок у збереження української культури, мистецько-просвітницьку діяльність та активну громадянську позицію (2024). Подяка Самбірської міської ради — за чітку громадянську позицію та презентацію творчості у м. Самборі (2025). Грамота профспілки Кабінету Міністрів України — за видатні досягнення у розвитку української літератури та внесок у культурну спадщину (2025). Подяка управління культури, спорту та гуманітарної політики Новороздільської міської ради (2026).
Інтерв'ю та відеоматеріали Львівська письменниця Галина Козак про книги, критиків та українську літературу (Телеканал Бужнет, 2023) Галина Козак презентувала книгу «Вигнанці» (Телеканал Бужнет, 2022) «Літературний креденс». В гостях — Галина КОЗАК (Ведуча — Галина Приріз, 2024) ПОДКАСТ «СОЛОВ'ЇНОЮ, БУДЬ ЛАСКА» / ГАЛИНА КОЗАК «ВУЗЛИКИ ПАМ'ЯТІ» (2025) Галина Козак «Дівчина на білому коні» (Опорна публічна бібліотека, Борислав, 2024) Інтерв'ю Галини Козак про роман «Іконописець з Урмані» // Подкаст «Літературний креденс», радіо «РОЗДІЛЛЯ 93ФМ» (2026). Книжковий фонд Наукової бібліотеки поповнив роман «Іконописець з Урмані» // Сюжет телерадіокомпанії «ВЕЖА» (Івано-Франківськ), 27 квітня 2026 року.
Примітки
Джерела Творча зустріч з письменницею Галиною Козак (Всеосвіта) Козак Галина Юріївна (Енциклопедія Сучасної України) У Буську з читачами зустрілася письменниця-історикиня Галина Козак (Район. Буськ) Літературна зустріч — Бережани Галина КОЗАК: «Мої героїні добре тримають удар долі» (Газета Ратуша) За перлами треба пірнати — творчий шлях письменниці Галини Козак (Новини Золочівщини) У бібліотеці Дрогобича з'явилися книги з автографами (Дрогобицька РДА) В Бережанській бібліотеці презентували книгу Галини Козак «Дівчина на білому коні» (Свобода) Про станичну УПА і виселення на Сибір: Галина Козак презентувала книги у Дрогобичі (Drohobych.City) Зустріч із письменницею Галиною Козак (Жидачівська міська рада) Свято душі та слова: Галина Козак відкрила сторінки минулого до Дня Героїв (Район. Моршин) В Бориславі відбулася презентація книги «Дівчина на білому коні» Галини Козак (Бориславська міська рада) Рецензія: «Промовляння пам'яті роду» (Золота пектораль) Рецензія: Розповідь про часоплин душа диктує (Золота пектораль) Рецензія: Життя людини- наснага для творення (Золота пектораль) Презентація повісті «Вигнанці» Галини Козак (Львівська обласна наукова бібліотека) У Львові презентуватимуть повість львівської письменниці Галини Козак (Варіанти) Натхненна зустріч з Галиною Козак — голосом історичної правди та людської душі (Красненська громада) Ігор Фарина. Літературна критика. Розповідь про часоплин душа диктує Творча зустріч «Вузлики пам'яті». «Дівчина на білому коні» (Ходорівська міська рада) Презентація книги Галини Козак «Іконописець з Урмані» (ЗУНУ) У Львові презентували роман про іконописця із Тернопільщини (Цинічний Львів) Книга «Вигнанці» Галини Козак як місток між минулим і сучасним (Цинічний Львів) Ірина ШУМАДА «Дівчина на білому коні» як символ української незламності" (Слово Просвіти) В Копичинецькій публічній бібліотеці відбулася презентація книги «Вигнанці» (Сорока) Ще одна зустріч з надзвичайно цікавою письменницею Галиною Козак (Саранчуківська громада) Про жінку найкраще напише… жінка (Пресслужба Львівської обласної організації НСПУ)