Відкрите акціонерне товариство «Дніпровський завод важкого паперового машиннобудування» («Дніпроважпапірмаш») — нефункціонуюче промислове підприємство машинобудівної промисловості, що спеціалізується на виробництві машин целюлозно-паперової, гірничо-збагачувальної та вугільної промисловості. Розташоване в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпро, в історичній місцевості Сахалін.
Історія Під час Першої світової війни у 1916 році з Риги до Катеринослава було евакуйовано машинобудівний завод «Акціонерного товариства Г. Я. Мангеля». Підприємство займалось виготовленням парових котлів, насосів, лебідок, посудним та пічним литвом.
Після Жовтневого перевороту і початку радянсько-української війни завод було націоналізовано.
Під час громадянської війни завод не працював. На початку 1920-х років виробничий процес було відновлено.
У 1921 році підприємство отримало назву Катеринославський машинобудівний завод імені Артема. У 1930-х роках завод отримав назву Дніпропетровський завод хімічного машинобудування. У 1939 році на заводі введено в експлуатацію перший трипрогоновий збиральний цех. До 1941 року підприємство виготовляло резервуарну апаратуру, скрубери, змішувальні машини, нейтралізатори, каландри, каменедробарки, землесоси та продукцію оборонного значення.
Влітку 1941 року основне устаткування та висококваліфікованих працівників евакуйовано до Очера.
В листопаді 1943 року розпочато реконструкцію заводу.
У 1946 році понад 60% довоєнних виробничих площ були відновлені.
У 1955 році завод було перепрофільовано на виробництво машин з виготовлення паперу та картону, рафінерів, каландрів, рубальних машин, машин для виготовлення ДВП, линолеуму, азбестоцементних труб та ін. Тоді ж завод отримав назву Дніпроважпапірмаш імені Артема.
Початком нового етапу виробництва на підприємстві стало отримання замовлення на виготовлення першої машини з виробництва паперу Б-03 для Китаю. У 1957 році повністю було завершено її виготовлення, постачання та монтаж.
У 1960-ті роки постачало свою продукцію до Болгарії, Угорщини, Румунії, Чехо-Словаччини, Норвегії, Єгипту, Непалу, Монголії та на Кубу. Внаслідок проведення реконструкції 1961–1965 років підприємство розпочало виготовлення унікальних широкоформатних високошвидкісних паперо- і картонороб. машин, суперкаландр, повздовжньорізальних верстатів, теплорекупераційних агрегатів, ліній з виробництва трьохшарового гофрованого картону, товарів народного вжитку.
У 1972 році отримав категорію Виробниче об'єднання.
У 1970-ті роки, завдяки високій оцінці технологічного рівня, виробництво машин набуло всесоюзного значення (тривалий час підприємство з аналогічним профілем продукції в СРСР, а після 1991 року в країнах СНД і Балтії працювало лише в РФ). На «Дніпроважпапірмаші» було розпочато виконання замовлень підприємств хімічної та металургійної галузей промисловості та сільського господарства.
Протягом 1970 — 1990- х років завод постійно вдосконалював свою продукцію за рахунок введення в дію нового високовиробничого обладнання та технологій.
У 1994 році завод було реорганізовано у відкрите акціонерне товариство.
У 2000-ні підприємство було найбільшим в Україні виробником технологічного устаткування, спеціалізувалось на випуску продукції для підприємств целюлозно-паперового, гірничо-збагачувального та вугільного комплексів. У номенклатурі — паперово-картоноробні та сушильні машини, устаткування з виробництва гофрованого та склеєного картону, складових частин і окремих вузлів ліній з виробництва гофрованого та склеєного картону, машини з виробництва туалетного паперу, лінії з виробництва гофрокартону, насосне обладнання, сепаратори, конвеєрні барабани, дешламатори. Основними напрямками експорту продукції були Росія, Туреччина, Німеччина, Єгипет. До соціальних фондів підприємства належали база відпочинку, гуртожиток, медичний пункт. У 2008 році на заводі працювало 590 осіб.
Примітки