Собіти — неофіційний, історично сформований геологічний термін, уживаний у фаховій практиці для позначення гранітоїдних і гнейсогранітних порід, пов’язаних із Собарівським комплексом у межах Вінницького мегаблоку Українського щита. Термін має локальний характер і не закріплений у сучасних стратиграфічних або петрографічних номенклатурах.
Походження назви Назва походить від топоніма Собарів — місцевості поблизу міста Вінниця, де поширені типові виходи відповідних порід. Суфіксальна форма «-іти» відповідає традиції робочих назв порід у польовій геологічній практиці. У сучасній геологічній літературі України «собіти» розглядаються як застарілий або робочий термін, що має історико-наукове значення, але не використовується в офіційних стратиграфічних схемах.
Геологічна характеристика
Під назвою «собіти» зазвичай об’єднували: біотитові та біотит-амфіболові граніти; гранодіорити; гнейсограніти та мігматизовані різновиди.
Породи характеризуються середньо- та крупнозернистою структурою, часто гнейсуватою текстурою та слідами інтенсивної тектонічної переробки.
Вік і генезис
Собіти відносять до докембрію, переважно палео–мезопротерозойського віку. Їх формування пов’язують із глибинними магматичними процесами, анатексисом континентальної кори та подальшим регіональним метаморфізмом у межах Українського щита.
Породи, які традиційно називали собітами, приурочені до Вінницького мегаблоку Українського щита та просторово пов’язані з зонами розломів і купольно-блоковими структурами.
Див. також
вінницити Український щит Гранітоїди
Література
Геологія Українського щита / за ред. М. П. Семененка. — Київ : Наукова думка. Примітки