Террі Джин Вілсон (; 1954 року) — американська геологиня та геофізикиня, міжнародна лідерка у вивченні сучасної тектоніки Антарктиди. Вона відома керівництвом великих міжнародних наукових ініціатив, зокрема Полярної мережі спостережень за Землею (Earth Observing Network, POLENET), спрямованої на дослідження взаємодії між земною корою та кріосферою в Антарктиді.

Освіта Террі Джин Вілсон здобула ступінь бакалавра в Мічиганському університеті (University of Michigan).1983 року вона здобула ступінь доктора філософії в Геологічній обсерваторії Ламонта — Догерті (Lamont–Doherty Earth Observatory) при Колумбійському університеті (Columbia University).

Кар'єра та наукова діяльність Террі Джин Вілсон працює в Університеті штату Огайо (Ohio State University), де займається дослідженнями структурної архітектури Землі, взаємодії між льодовиковими щитами Антарктиди та твердою Землею, а також процесів неотектонічного рифтогенезу.

Її наукові дослідження інтегрують супутникове дистанційне зондування, системи глобального позиціонування, повітряні та морські геофізичні дані, а також мікроструктурне і структурне картографування розломів в осадових та корінних породах.

Вілсон відігравала ключову роль у формуванні сучасного розуміння взаємодії між геодинамічними процесами та еволюцією антарктичного льодовикового щита, зокрема в контексті кліматичних змін та ізостатичної реакції твердої Землі.

Керівні посади та міжнародна діяльність Террі Джин Вілсон обіймала низку провідних керівних посад у міжнародній антарктичній науці, зокрема:

Віце-президент Наукового комітету з антарктичних досліджень (SCAR). Делегат США в SCAR, який обіймає посаду віце-президента . Головний офіцер науково-дослідницької програми SCAR «Реакція твердої Землі та її вплив на еволюцію кріосфери» (SERCE). Керівник геологічного компонента першого сканування антарктичного наукового горизонту. Головний дослідник POLENET, великої антарктичної програми, присвяченої спостереженню за полярними регіонами та дослідженню поведінки льодовикового щита в умовах мінливого світу. Премія Івана І. Мюллера за видатні заслуги та лідерство від Американського геофізичного союзу (AGU) 2023 року .

Вибрані твори

Вілсон Т. Дж. 1999. Кайнозойська структурна сегментація рифтового флангу Трансантарктичних гір у південній частині Землі Вікторії. Глобальні та планетарні зміни, 23 (1), с. 105–127. Вілсон Т. Дж., Грунов А. М., Хансон, Р. Е. 1997. Гондванський комплекс: погляд з південної Африки та Східної Гондвани. Журнал геодинаміки, 23 (3), с. 263–286. Філдінг К. Р., Віттакер Дж., Генріс С. А., Вілсон Т. Дж. 2008. Сейсмічні фації та стратиграфія кайнозойської послідовності в затоці Мак-Мердо, Антарктида: наслідки для тектонічної, кліматичної та льодовикової історії. Палеогеографія, палеокліматологія, палеоекологія, 260 (1), с. 8–29. Лох А. К., Вієнс Д. А., Барчек К. Г., Анандакрішнан С., Астер Р.К., Бланкеншип Д.Д., Уерта, А. Д., Найблейд А., Янг Д., Вілсон Т. Дж., 2013. Сейсмічні виявлення активного підльодовикового магматичного комплексу на Землі Марі Берд, Антарктида. Nature Geoscience, 6 (12), с. 1031–1035. Кеннікутт М. К., Чоун С. Л., Кассано Дж. Дж., Ліггетт Д., Массом Р., Пек Л. С., Рінтул С. Р., Сторі Дж. В., Воган Д. Г., Вілсон Т. Дж. 2014. Шість пріоритетів для антарктичної науки. Nature, 512 (7512), с. 23–25.

Примітки

Зовнішні посилання Веб-сторінка Террі Вілсона