Анастасія Іванців — українська журналістка й репортерка, кореспондентка служби новин Суспільного мовника «Суспільне Новини». Пише про права людини, освітню та медичну реформи, а від 2022 року висвітлює історії людей на війні та людей, які живуть під час повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Випускниця Школи соціальної роботи Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Школи журналістики Українського католицького університету.
Номінантка міжнародних журналістських премій The European Press Prize 2024, Kurt Schork Awards in International Journalism 2024, The Thomson Foundation Young Journalist Award 2024 та Bayeux Calvados-Normandy Award for War Correspondents 2025, переможниця конкурсу професійної журналістики «Честь професії» 2025 у номінації «Найкращий воєнний репортаж».
Освіта 2012–2016 — навчання у Школі соціальної роботи Національного університету «Києво-Могилянська академія». 2016–2018 — Школа журналістики та комунікацій Українського католицького університету.
Кар'єра Працює журналісткою з 2018 року. Писала для українських видань LB.ua, Українська правда та Reporters.
Із 2022 року працює репортеркою новинної служби «Суспільне Новини», де висвітлює історії людей на війні, а також теми прав людини, освітньої та медичної реформ, наслідків повномасштабної агресії Росії проти України в різних регіонах країни.
Серед відомих матеріалів журналістки — репортаж «Я не спав 45 днів. Один день у відділенні психологічної реабілітації для військових», написаний спільно з фотографом Суспільного Олександром Магулою. Матеріал увійшов до шортлиста European Press Prize 2024 у категорії публічний дискурс і до короткого списку премії The Thomson Foundation Young Journalist Award 2024.
У 2024 році разом із фотографом Олександром Магулою та продюсеркою Анастасією Ісаєнковою підготувала фоторепортаж «Життя і смерть у соняшниках. Репортаж з Покровського напрямку» про роботу військових і медиків на Донеччині.
Згодом репортаж увійшов до фінального списку конкурсу професійної журналістики «Честь професії» 2025 у номінації «Найкращий воєнний репортаж», а у травні 2025 року здобув перемогу в цій категорії.
У 2025 році стала однією з менторок Програми підтримки молодих журналістів імені Ірини Цибух від Суспільного мовника.
Відзнаки 2024 — номінантка European Press Prize у категорії Public Discourse за репортаж «Я не спав 45 днів. Один день у відділенні психологічної реабілітації для військових». 2024 — номінантка Kurt Schork Awards in International Journalism (Local Reporter Award). 2024 — номінантка The Thomson Foundation Young Journalist Award 2024. 2025 — номінантка Bayeux Calvados-Normandy Award for War Correspondents (категорія press écrite). 2025 — переможниця конкурсу професійної журналістики «Честь професії» у номінації «Найкращий воєнний репортаж» за матеріал «Життя і смерть у соняшниках. Репортаж з Покровського напрямку».
Примітки
Посилання Авторські матеріали Анастасії Іванців на сайті «Суспільне Новини» Публікація про участь Анастасії Іванців у форумі «Молодвіж» на сайті Суспільного Профіль Анастасії Іванців на сайті European Press Prize Публікації Анастасії Іванців на платформі Re/visions