«Олія Лоренцо» («Lorenzo's Oil») — американська кінодрама 1992 року, знята режисером Джорджем Міллером, з Ніком Нолті і Сьюзен Серендон у головних ролях.

Сюжет У липні 1983 року Лоренцо — кмітливий і енергійний шестирічний хлопчик, який живе на Коморських островах, де його батько Аугусто Одоне, який працює у Світовому банку, перебуває у службовому відрядженні. Однак після переїзду з батьками до США у Лоренцо починають проявлятися неврологічні проблеми (падіння, втрата слуху, істерики). У квітні 1984 року хлопчикові ставлять діагноз адренолейкодистрофія (АЛД) — вроджене порушення метаболізму, що викликає дегенерацію головного мозку. Хвороба вражає тільки хлопчиків у віці від п'яти до десяти років, які зазвичай помирають протягом двох років після постановки діагнозу. Не знайшовши лікаря, здатного лікувати рідкісне захворювання їхнього сина, Аугусто і його дружина Мікаела самостійно починають пошуки засобу для порятунку Лоренцо. Одоне знайомляться з лікарями, вченими і групою підтримки, яка скептично ставиться до того, що з АЛД можна впоратися, тим більше силами простих людей. Однак Одоне проводять багато годин у бібліотеках, вивчають результати експериментів на тваринах, заручаються допомогою професора Гаса Ніколаїса, розпитують провідних лікарів світу і беруть участь у сімейній конференції для хворих на АЛД.

Незважаючи на постійні тупики, жах від спостереження за різким погіршенням здоров'я сина і оточення скептиків (в тому числі координаторів групи підтримки, яку вони відвідують), Одоне не здаються і не опускають руки. Одоне спонсорують міжнародний симпозіум вчених, що займаються дослідженнями АЛД. На зустрічі доктор Вільям Б. Ріццо розповідає про свої дослідження, в ході яких він брав у пацієнтів з АЛД фібробласти (клітини шкіри) і розмножував їх в олеїновій кислоті (основному компоненті оливкової олії), завдяки чому рівень жирних кислот впав на 50 %. Одоне вступають у розмову, запитуючи у Ріццо, чи може ця олія допомогти їхньому синові. Вчені не вселяють в них оптимізм, вказавши, що для виробництва олії та її клінічних випробувань будуть потрібні роки роботи. Однак Одоне хапаються за перспективу такого можливого лікування. Мікаела Одоне починає пошуки компанії, здатної і бажаючої виробляти таку ж олію, в якій доктор Ріццо тримав фібробласти. Вони зв'язуються з більш ніж 100 фірмами по всьому світу, поки не знаходять літнього британського хіміка Дона Саддабі, який працює в компанії Croda International і готовий взятися за вкрай складний експеримент — вилучення жирних кислот з ріпакової олії.

Одоне отримують дорогоцінну пляшечку з олією, що містить довгі ланцюжки насичених жирів, виділені з ріпакової та оливкової олії, і додають її до раціону сина. В результаті лікування вдається нормалізувати накопичення в організмі насичених жирів, які були причиною неухильного погіршення стану Лоренцо, і рівень їх вмісту в крові приходить в норму. Прогресування хвороби зупинено, а ліки отримують назву «олія Лоренцо». Незабаром з'ясовується, що ця олія успішно запобігає прогресуванню захворювання і в інших пацієнтів з АЛД. Тим часом у Лоренцо, як і раніше, спостерігаються серйозні неврологічні порушення, і Одоне розуміють, що для значного поліпшення важкого стану сина потрібно усунути пошкодження мієлінової оболонки нервових волокон. Аугусто береться за нове завдання зі створення цільової наукової організації під назвою проєкт «Мієлін».

У фінальних титрах фільму повідомляється, що Лоренцо виповнилося 14 років. До нього повернувся зір, він може рухати головою з боку в бік, вимовляє прості звуки і вчиться користуватися комп'ютером. Фільм закінчується кадрами пацієнтів з АЛД, яких лікували олією Лоренцо на ранніх стадіях хвороби. У цих пацієнтів вдалося запобігти руйнівній дегенерації мозку, від якої страждав Лоренцо.

У ролях

Нік Нолті — Аугусто Одоне Сьюзен Серендон — Мікаела Одоне Зак О'Меллі Грінбург — Лоренцо Одоне Пітер Устінов — професор Гас Ніколаїс Кетлін Вілхойт ​​— Дейдре Мерфі Джеррі Бамман — доктор Джудалон Марго Мартіндейл — Венді Гімбл Джеймс Ребгорн — Еллард Маскатіні Енн Гірн — Лоретта Маскатіні Рокко Сісто — Мерфі Фемлі Кармен Піччіні — Крістіна Одоне Мадука Стеді — Омурі Мері Вакіо — вчитель на Коморських островах Дон Саддабі — камео Колін Ворд — Джейк Гімбл Латаня Річардсон — медсестра Рут Дженніфер Дандас — медсестра Ненсі Джо Вільям Кемерон — Пеллерман Пітер Маккензі — спеціаліст з імуносупресії Лора Лінні — вчителька Елізабет Дейлі — звукові ефекти для Лоренцо Еліот Брінтон — Вільям Б. Ріццо, першовідкривач олії Лоренцо

Знімальна група Режисер — Джордж Міллер Продюсери — Даг Мітчелл, Джордж Міллер Сценарій — Джордж Міллер, Нік Енрайт Оператор — Джон Сіл Композитор — Самюел Барбер

Посилання