Ніколас Генрі Вапшотт (нар. 13 січня 1952 року) — британський журналіст, телеведучий та письменник. Був редактором у виданні Newsweek та колумністом Reuters з політичної економії; консультантом з онлайн-контенту для низки медіа та приватних клієнтів; редактором суботнього видання The Times, а також редактором-засновником журналу The Times Magazine. Написав ряд біографій, зокрема біографію Маргарет Тетчер та Керол Рід. Його книга «Кейнс Хайєк: зіткнення, яке визначило сучасну економіку» стала базовим підручником. Його остання книга «Сфінкс: Франклін Рузвельт, ізоляціоністи та шлях до Другої світової війни» була опублікована видавництвом WW Norton & Company у листопаді 2014 року. Наразі він пише продовження книги «Кейнс Хайєк».
Ранні роки життя Ніколас Вапшотт народився в Дурслі, Глостершир, другим із чотирьох синів Реймонда та (Олівії) Беріл Вапшотт. Після навчання в початковій школі округу Дурслі він отримав стипендію Фонду Глостера для навчання в коледжі Рендкомб, Сайренсестер. Закінчив факультет політології Йоркського університету в 1973 році. Одружений з письменницею Луїзою Ніколсон (нар. 1954); вони мають двох синів.
Кар'єра Після того, як у 1973 році Вапшотт приєднався до газети «Scotsman» як аспірант в Единбурзі, у 1976 році він переїхав до Лондона, щоб приєднатися до колективу газети «The Times». Спочатку він працював редактором сторінки листів у відділі редактора Вільяма Ріса-Могга, а потім - редактором спеціальних рубрик. Також протягом цього часу написав серію розгорнутих профілів політиків та діячів мистецтва, серед яких лідер Лейбористської партії Майкл Фут, наступник керівництва Лейбористської партії Пітер Шор, лідер Ліберальних демократів Педді Ешдаун, драматурги Алан Беннетт та Денніс Поттер, а також актори Дірк Богард та Алек Гіннес . Коли Кеннет Томсон продав газету Руперту Мердоку, який призначив редактором Гарольда Еванса, Вапшотт створив щотижневий розділ оголошень «Preview».
У 1983 році він перейшов до The Observer як редактор рубрики «Оглядач» і заснував новий щотижневий кольоровий журнал Section 5. У 1987 році він змінив Роберта Гарріса на посаді політичного редактора та висвітлив останні дні Маргарет Тетчер як лідера консерваторів. Він першим повідомив про ранні роки життя Джона Мейджора, несподіваного наступника Тетчер, і правильно передбачив його несподіваний кар'єрний ріст.
У 1992 році Вапшотт повернувся до газети «Таймс», ставши автором «Суботнього огляду». Завдяки успіху газети та різкому збільшенню продажів у суботу його призначили редактором суботніх випусків і він додав низку окремих розділів, які могли конкурувати з недільними газетами. Оскільки інші газети швидко наслідували його приклад, Вапшотту приписують трансформацію ринку суботніх газет.
У 2001 році його було призначено північноамериканським кореспондентом газети The Times у Нью-Йорку. Він прибув за три тижні до терактів 11 вересня, але ненадовго повернувся до Лондона та був на борту літака QE2, що прямував до Нью-Йорка, коли впали Вежі-близнюки. У 2005 році він почав писати бізнес-статті та новини для The Sunday Telegraph, а наступного року приєднався до The New York Sun як національний та іноземний редактор, ведучи відому щотижневу політичну колонку.
Поточна робота Останні роки є редактором у Newsweek та одним із групи старших редакторів, які відродили цей журнал у 2014 році після року без публікацій. Він був постійним гостем на CNN, MSNBC, Fox News, ABC та Шоу Чарлі Роуза , а також писав статті з американських питань для The New Statesman . У 2008 році Тіна Браун запросила його допомогти у запуску The Daily Beast, і його призначили старшим редактором. У 2009 році він став ад'юнкт-професором у Новій школі в Нью-Йорку, де викладав короткі біографії та профілі. Того ж року він став консультантом веб-сайту Опри Вінфрі Oprah.com. Протягом кількох років він писав дві колонки на тиждень для Thomson Reuters. Примітки