Публічний акваріум — водний аналог зоопарку, в якому представлені живі зразки водних тварин і рослин, доступні для огляду відвідувачами. Як правило громадські акваріуми значно більші за любительскі, або містять в собі низку дрібних акваріїв.

З моменту появи перших публічних акваріумів у середині XIX століття вони стали популярними та поширеними у всьому світі. Більшість сучасних акредитованих акваріумів приділяють особливу увагу питанням охорони довкілля та просвіті населення.

Історія

Перший публічний акваріум був відкритий у Лондонському зоопарку в травні 1853 року. «The Fish House» (), як його стали називати, був побудований за типом теплиці. Ф. Т. Барнум швидко підхопив лондонську ідею і в 1856 році відкрив перший американський акваріум у складі свого , який розташовувався на Бродвеї в Нью-Йорку, перш ніж був знищений пожежею. У 1859 році в Бостоні були засновані Акваріальні сади. Згодом у Європі було відкрито низку акваріумів, таких як Jardin d'Acclimatation у Парижі та Віденський акваріумний салон (обидва засновані у 1860 році), Морський акваріумний храм як частина Зоологічного саду Гамбурга (1864), а також акваріуми в Берліні (1869) та Брайтоні (1872).

Старий Берлінський акваріум відкрився в 1869 році. Будівництво планувалося на Унтер-ден-Лінден (вздовж головної алеї) в центрі міста, а не в Берлінському зоопарку. Першим директором акваріума був Альфред Брем, колишній директор Гамбурзького зоопарку з 1863 по 1866 рікStrehlow, Harro, «Zoos and Aquariums of Berlin» in New World, New Animals: From Menagerie to Zoological Park in the Nineteenth Century, Hoage, Robert J. and Deiss, William A. (ред.), Johns Hopkins University Press, Baltimore, 1996. . З огляду на освітню функцію, публічний акваріум був спроєктований у вигляді грота, частина якого була зроблена з природного каменю. Геологічний грот («Geologische Grotte») ілюстрував «шари земної кори». Грот також містив птахів і басейни для тюленів. Берлінський акваріум був триповерховою будівлею. Технічне обладнання та резервуари для води розташовувалися на першому поверсі, а акваріуми для риб — на другому. Через особливий інтерес Брема до птахів, на третьому поверсі було розміщено величезний , навколо якої стояли клітки зі ссавцями. Заклад закрився в 1910 році.

До свого закриття 30 вересня 2013 року найстарішим американським акваріумом був Національний акваріум у Вашингтоні, округ Колумбія, заснований у 1873 році. Після нього були відкриті інші публічні акваріуми США: у Сан-Франциско (Woodward's Gardens, 1873—1890), Вудс-Гоулі (Woods Hole Science Aquarium, 1885), Нью-Йорку (New York Aquarium, 1896—дотепер), Сан-Дієго (Scripps, 1903), Гонолулу (Waikiki Aquarium, 1904—дотепер), Детройті (Belle Isle Aquarium, 1904—2005, 2012—дотепер), Філадельфії (Philadelphia Aquarium, 1911—1962), Сан-Франциско (Steinhart Aquarium, 1923) та Чикаго (Акваріум Шедда, 1929). Протягом багатьох років акваріум Шедда був найбільшим в США, поки у 2005 році не відкрився акваріум Джорджії в Атланті.

Перший японський публічний акваріум, невеликий прісноводний акваріум під назвою «Uonozoki» (нині Tokyo Sea Life Park), був відкритий у зоопарку Уено в 1882 роціKawata, Ken, «Zoological Gardens of Japan», in Zoo and Aquarium History: Ancient Collections to Zoological Gardens, Kisling, Vernon N. (ed.), CRC Press, Boca Raton, 2001, p.298. .

Публічні акваріуми сьогодні

Сучасні акваріуми можуть вміщати мільйони літрів води й бути домом для великих видів тварин, зокрема дельфінів, акул або білух. Цього досягають за допомогою товстого прозорого акрилового скла. У акваріумах часто утримують водних і напівводних ссавців, зокрема видр і тюленів. Деякі заклади, такі як Орегонський прибережний акваріум або Флоридський акваріум, містять водні пташники. Сучасні акваріуми також утримують наземних напівводних тварин і рослини, які мешкають у воді або поблизу неї.З метою маркетингу багато акваріумів, окрім своїх постійних колекцій, проводять тематичні виставки. Деякі з них пропонують відвідувачам акваріумні версії контактних зоопарків. Національний акваріум у Балтіморі, штат Меріленд, має кілька експозицій, серед яких тропічний ліс Upland і багатоповерховий атлантичний кораловий риф. Акваріум затоки Монтерей має неглибокий басейн, заповнений звичайними видами скатів, до яких відвідувачам пропонується доторкнутися. Акваріум Південної Кароліни дозволяє відвідувачам годувати скатів у виставці «Saltmarsh Aviary».

Найбільшим громадським акваріумом є тематичний парк «Chimelong Ocean Kingdom», відкритий у 2014 році в Хенцині, Чжухай, з загальним об'ємом води 48,75 мільйона літрів. Другим за величиною є Парк Марін Лайф на півдні Сінгапуру на 45 мільйонів літрів води, де мешкають понад 100 000 морських тварин понад 800 видів.

Логістика Для стабільного забезпечення природною морською водою більшість громадських акваріумів розташовані поблизу океану. Новатором у континентальній частині країни став акваріум Шедда в Чикаго, який отримував морську воду, що доставлялася залізницею в спеціальних цистернах. Ранній (1911 р.) акваріум Філадельфії, побудований у занедбаному водопровідному спорудженні міста, був змушений перейти на очищену міську воду, коли сусідня річка стала надто забрудненою. Подібним чином, акваріум Джорджії наповнює свої резервуари прісною водою з міської водопровідної мережі, а для своїх експозицій використовує ту саму комерційну сіль та мінеральні добавки, що й акваріумісти-любителі. Акваріум Південної Кароліни бере солону воду для своїх експозицій прямо з гавані Чарльстона.

«Kelly Tarlton's Underwater World» в Окленді, Нова Зеландія у січні 1985 року розпочав будівництво першого акваріуму з великим прозорим акриловим тунелем. Його будівництво тривало 10 місяців і коштувало 3 мільйони новозеландських доларів. 110-метровий тунель був побудований з однотонних плит німецького листового пластику, які були сформовані в печі на міському заводі. Нині відвідувачів через тунель транспортує рухома доріжка, а групи школярів іноді влаштовують там ночівлі під плаваючими акулами та скатами.

За словами Саманти Муки з Технологічного інституту Стівенса, Нью-Джерсі, створення нових громадських акваріумів є витратним процесом, який може стати настільки дорогим, що проєкт стане економічно невигідним через логістичні вимоги до створення придатного для існування водних тварин середовища.

Заходи

Публічні акваріуми часто співпрацюють з океанографічними науково-дослідними установами або проводять власні дослідницькі програми, а також іноді спеціалізуються на видах і екосистемах, які можна знайти в місцевих водах.

Наприклад, акваріум Ванкуверу, Британська Колумбія, є центром морських досліджень, охорони природи та реабілітації морських тварин, зокрема екосистеми північно-західної частини Тихого океану. У 1964 році він став другим у світі, що виставляв на публіку живу косатку, на прізвисько . Він прожив у неволі трохи менше трьох місяців, і акваріум виставив його на огляд публіці всього на один день, але більший акцент було зроблено на новаторських наукових дослідженнях. Акваріум також утримував інших косаток, білух, нарвалів і дельфінів.

Акваріум Монтерей-Бей став першим громадським акваріумом, де почали виставляти велику білу акулу. Починаючи з вересня 2004 року, виставка «Зовнішня затока» (зараз експозиція «Відкритий океан») стала домом для першої з ряду білих акул. Акула провела в акваріумі 198 днів (попередній рекорд становив 16 днів). Акулу випустили на волю 31 березня 2005 року.

В акваріумі «Adventure Aquarium» у Нью-Джерсі мешкають бегемоти. В акваріумі «Aquarium du Québec» — білі ведмеді.

Галерея

Див. також

Спільний акваріум Океанарій Дельфінарій Зоопарк

Публічні акваріуми світу

Акваріум Барселони Акваріум Стамбула Ізраїльський акваріум Алуштинський акваріум Лісабонський океанаріум Сіднейський акваріум Мельбурнський акваріум Акваріум Шедда, Чикаго Акваріум Монтерей-Бей Національний акваріум Мальти Осієцький зоопарк і акваріум Океанографічний парк Валенсії Дубайський акваріум та зоопарк підводних тварин Акваріум «Загублений світ», Atlantis The Palm Парк Марін Лайф, Сінгапур Африкаріум, Вроцлавський зоопарк Москваріум, Москва

Примітки

Коментарі

Література

Посилання