Клавіатурна гра (або «друкарська гра») — це жанр відеоігор, який передбачає правильне введення літер, слів або речень на клавіатурі. Він починався як піджанр навчальних ігор, розроблених для ознайомлення гравців з використанням клавіатури та покращення навичок сліпого друку. У навчальних іграх з набору тексту успішне введення літери або слова часто поєднується з виконанням певної ігрової дії, наприклад з ураженням цілі чи відбиттям атаки віртуального противника. На початку 1980-х років низка компаній, пов’язаних із відеоіграми, зокрема Broderbund, Atari, Inc. та Sirius Software, випустили ігри, у яких механіка набору тексту використовувалася як основний елемент ігрового процесу.

Пізніше з’явилося більш формалізоване навчальне програмне забезпечення, зокрема Mavis Beacon Teaches Typing (1987), у якому мініігри застосовувалися як один із методів практики. У деяких новіших проєктах, наприклад Type Rush, було запроваджено онлайн-змагання, засновані на швидкості друку користувачів, що сприяло підвищенню мотивації та залученості під час навчання набору тексту.

У 2000-х роках низка незалежних пародій на навчальні ігри з набором тексту відродили цей жанр. Інші ігри побудовані навколо набору тексту як методу взаємодії, повністю позбавляючи його освітнього аспекту.

Ранні комерційні релізи Master Type від Broderbund, випущена в 1981 році для 8-бітних комп'ютерів Apple II та Atari, схожа на аркадну гру Space Zap ; для стрільби по нападнику потрібно вчасно натиснути правильну клавішу. Type Attack від видавця ігор Sirius Software та непов'язана Typo Attack від Atari, Inc. — це ігри в стилі шутерів, випущені в 1982 році. Mavis Beacon Teaches Typing (1987) включає кілька мініігор, пов'язаних з набором тексту.

Пародії та друк як ігрова механіка

Відродження популярності ігор з набором тексту серед інді-ігор призвело до випуску пародій на ігри-репетитори з набору тексту, зокрема David Lynch Teaches Typing, Cooldog Teaches Typing та Icarus Proudbottom Teaches Typing.

Також були розроблені непародійні ігри, такі як Keyboard Sports, The Textorcist, Epistory - Typing Chronicles та Nanotale - Typing Chronicles, які значною мірою відмовилися від освітнього контексту жанру та пропонували подібний ігровий процес та розповідь, як у традиційних відеоіграх. Серію відеоігор Cook, Serve, Delicious! було відзначено як «випадкову» гру з набором тексту, оскільки, попри те, що це був фанатський рімейк серії, спочатку заснованої на контролері, перехід на персональні комп'ютери вимагав додавання керування з клавіатури.

Оскільки клавіатурні ігри розширювалися та переходили в інші жанри, їхні розробники поставали перед труднощами просування ігор через те, що більшість людей досі вважає їх освітньо-розважальними. Дієго Саккетті, дизайнер The Textorcist, заявив, що коли гра вийшла у 2019 році, 90% критиків порівнювали її з Mavis Beacon, що викликало у нього розчарування, оскільки він класифікував би її як жанр «надрукувати їх».

У сучасному світі клавіатурні ігри змусили гравців думати про пристрій «по-новому, цікавіше». Порівняно з минулим, потреба вчитися друкувати менш поширена, оскільки більшість людей роблять це з раннього віку, що дозволяє розробникам ігор з набором тексту займатися неосвітнім геймплеєм.

Нещодавні приклади сучасного дизайну ігор з набором тексту включають Cryptmaster, фентезійну рольову гру, в якій основні дії в грі включають вгадування та введення слів, пов'язаних з певними здібностями. Blood Typers — це багатокористувацька гра жахів на виживання, в якій переміщення персонажа та виконання дій вимагає вибору та введення певних слів у режимі реального часу. Dead Letter Dept — це психологічна гра жахів, де умови та сюжетні носії для введення тексту з підказкою поступово стають більш сюрреалістичними та стресовими. А також клавіатурні перегони від української навчальної онлайн-платформи Ratatype.

Посилання

Зовнішні посилання