Кудрявцев Георгій Олексійович (23 квітня (5 травня) 1891, станиця Зеленчуцька, нині Ставропольський край, Російська Федерація — 22 вересня 1974, м. Біла Церква, Київська область) — ветеринарний лікар, науковець, один з фундаторів школи ветеринарної лейкозології в Україні. Доктор ветеринарних наук (1941), професор (1942), член-кореспондент Академії наук Узбецької РСР (1947). Заслужений діяч науки Узбецької РСР (1945). Нагороджений державними нагородами СРСР Кудрявцев Георгій Олексійович.
Біографія
Народився 10 квітня 1891 року у станиці Зеленчуцькій Ставропольської губернії (нині Ставропольський край, РФ) у родині сільського священника.
У 1915 році закінчив Харківський ветеринарний інститут. Після завершення навчання працював науковим співробітником Харківської бактеріологічної станції, де займався вивченням та виготовленням вакцин і лікувальних сироваток.
У 1918 році, після демобілізації з лав діючої армії, за конкурсом був обраний на посаду асистента і завідувача бактеріологічної станції Харківського ветеринарного інституту.
Упродовж 1924–1926 років Г. О. Кудрявцев виконував обов’язки директора Українського інституту наукової і практичної ветеринарії. У цей період ним було обґрунтовано доцільність об’єднання бактеріологічної станції з очолюваною ним установою в єдиний науково-дослідний інститут загальноукраїнського значення. У подальші роки це об’єднання було реалізоване, а також здійснено спеціальне будівництво лабораторних та допоміжних приміщень Стегній Б. Т., Коваленко Л. В., Вовк Д. В. ННЦ «ІЕКВМ» — 95 років на передовому рубежі забезпечення біологічної та продовольчої безпеки України. Ветеринарна медицина, 2018.- Вип. 104.- С. 7..
У результаті в Харкові було створено Український державний інститут експериментальної ветеринарії, який здобув визнання в СРСР і за кордоном завдяки науковим дослідженням, зокрема у галузях вивчення сапу, інфекційної анемії, хвороб птиці та інших інфекційних захворювань тварин Бусол В. О., Коваленко Л. В., Вовк Д. В. Внесок професора Георгія Олексійовича Кудрявцева у становлення та розвиток ветеринарної науки в Україні // Ветеринарна медицина, 2023. - Вип. 109. - С. 114..
У 1924–1928 роках наукові дослідження Г. О. Кудрявцева були зосереджені на вивченні місцевого імунітету та розробці додаткових методів діагностики сибірки. У ході цих досліджень було встановлено наявність гуморального імунітету у коней, імунізованих бактеріальним білком збудника сибірки. Це дало змогу розробити оригінальну методику одержання гіперімунної сироватки. Також ним удосконалено техніку реакції преципітації для виявлення антигену збудника сибірки (реакція Асколі), яка набула широкого застосування під час досліджень експортної тваринницької сировини.
У 1927–1928 роках Г. О. Кудрявцев за наказом Народного комісаріату землеробства УСРР перебував у науковому відрядженні в Німеччині та Чехословаччині з метою вивчення системи вищої ветеринарної освіти й організації наукових досліджень. Зокрема, в Інституті державної охорони здоров’я та Гігієнічному інституті Берлінського університету він опанував методику вирощування анаеробних культур, а також брав участь у порівняльному дослідженні вакцин проти сибірки Пастера і Ценковського.
Наукову та адміністративно-господарську діяльність поєднував із громадською роботою. У 1922–1929 роках був членом Вченої ради при ветеринарному управлінні Наркомзему УСРР, членом Всеукраїнської комісії з вивчення піроплазмозів та їх переносників, завідувачем навчальної частини курсів підвищення кваліфікації ветеринарних лікарів, очолював відділ вивчення хвороб птиці та дрібних тварин при Інституті наукової і практичної ветеринарії.
Протягом 1928–1930 років Георгій Олексійович працював заступником директора з господарсько-адміністративної частини та завідувачем відділу з вивчення хвороб дрібних домашніх тварин та птиці в Українському державному інституті експериментальної ветеринарії.
На межі 1929–1930 років за сімейними обставинами переїхав до Воронежа, де обіймав посади завідувача кафедри мікробіології Воронезького зооветеринарного інституту та завідувача відділу мікробіології Воронезького науково-дослідного ветеринарного інституту.
У 1930 році був заарештований у справі, сфабрикованій органами ГПУ УСРР, про так звану «Всеукраїнську контрреволюційну організацію ветеринарів та бактеріологів», яку нібито пов’язували з діяльністю Інституту наукової і практичної ветеринарії. За матеріалами справи його було віднесено до «харківського активу» цієї організації та засуджено до 10 років ув’язнення.
За спогадами самого Г. О. Кудрявцева, покарання він відбував у таборі в селищі Тайляк Самаркандської області Узбекської РСР, де були зосереджені заарештовані науковці-ветеринари з різних регіонів СРСР. У спеціально обладнаних лабораторіях вони проводили дослідження інфекційних хвороб тварин, поширених у регіоні, зокрема сибірки та захворювань овець.
В ув’язненні перебував до 1936 року. Згодом був реабілітований Служение ветеринарной науке (страницы истории ИЭКВМ. 1922–2001 гг.) / под ред. акад. УААН, д. вет. н., проф. П. П. Фукс и д. вет. н. А. Н. Головко. Харьков: Золотые страницы, 2001. 363 с. .
У 1936–1950 роках займався педагогічною та науковою діяльністю та був завідувачем кафедри епізоотології Самаркандського сільськогосподарського інституту.
У 1950 році професор Г. О. Кудрявцев повернувся в Україну та переїхав до міста Біла Церква Київської області, де очолив кафедру епізоотології Білоцерківського сільськогосподарського інституту (БЦСГІ).
Помер Г. О. Кудрявцев 22 вересня 1974 р., похований у м. Білій Церкві.
Наукова діяльність
Наукова діяльність була присвячена вивченню колібактеріозу овець в умовах Узбекистану; ним розроблено та впроваджено у виробництво вакцину проти колібацильозу овець. Також досліджував інфекційний атрофічний риніт свиней і лейкоз великої рогатої худоби в Україні.
У 1941 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук на тему «Колібацильоз овець (молодняку)», а у 1942 році йому було присвоєно вчене звання професора.
У 1945 році йому присвоєно звання заслуженого діяча науки Узбецької РСР.
У 1947 році був обраний членом-кореспондентом До 130-річчя з дня народження Кудрявцева Георгія Олексійовича.
Після повернення в Україну основними напрямами його наукової діяльності стали дослідження інфекційного атрофічного риніту свиней, ящуру, туберкульозу тварин, а з 1965 року — лейкозу великої рогатої худоби, який на той час вважався новим для України захворюванням із невизначеною етіологією.
Протягом 44 років професор Г. О. Кудрявцев здійснював науково-педагогічну діяльність у галузі ветеринарної науки та освіти України. Його наукові інтереси охоплювали проблеми епізоотології, інфекційної патології тварин, а також розробку засобів профілактики та захисту тварин.
За свідченням самого Г. О. Кудрявцева, ним уперше в Україні було встановлено інфекційне захворювання птиці — пулороз, яке на той час мало значне поширення. У співавторстві з іншими науковцями він також досліджував інші захворювання дрібних домашніх тварин і птиці та розробляв заходи боротьби з ними. Окремим напрямом його наукової діяльності було вивчення мікробного забруднення яєць Бусол В. О., Коваленко Л. В., Вовк Д. В. Внесок професора Георгія Олексійовича Кудрявцева у становлення та розвиток ветеринарної науки в Україні // Ветеринарна медицина, 2023. - Вип. 109. - С. 115..
Примітки
Джерела
Кудрявцев Георгій Олексійович / О. Т. Ляшенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-854.
Бусол В. О., Коваленко Л. В., Вовк Д. В. Внесок професора Георгія Олексійовича Кудрявцева у становлення та розвиток ветеринарної науки в Україні // Ветеринарна медицина, 2023. - Вип. 109. - С. 113 - 116.
Стегний Б. Т. и др. ННЦ «ИЭКВМ» — 90 лет на передовом рубеже ветеринарной науки: история создания института, этапы его развития и научно-исследовательская деятельность // Национальный научный центр «Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины» на передовом рубеже ветеринарной науки: страницы истории, настоящее и перспективы развития (к 90-летию со дня основания) / под ред. д-ра вет. наук, проф., акад. НААН и РАСХН, Засл. деят. науки и техники Украины Б. Т. Стегния. Киев: СТ-Друк, 2013. - С. 3–56.
Служение ветеринарной науке: (страницы истории ИЭКВМ. 1922–2001 гг.). Ч. 2 / под ред. П.П.Фукс, А.Н.Головко. – Харьков : Золотые страницы, 2001. – 364 с. : ил.
К истории института экспериментальной и клинической ветеринарной медицины УААН : (время репрессий 1930–1938 гг.) / Стегний Б. Т., Красников Г. А., Королёв А. Г. // Ветеринарна медицинат : міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2004. – Вип. 83. – С. 227–236.
Ляшенко О. Т. Кудрявцев Георгій Олексійович (1891–1974) // Вчені у галузі ветеринарної медицини. Київ: Аграрна наука, 2001. Кн. 6. С. 171–172.
Бусол В. О. Українська наукова школа ветеринарної лейкозології: становлення, розвиток, майбутнє. // Ветеринарна медицина : міжвід. темат. наук. зб. - Харків, 2004. - Вип. 83. - С. 227–236.