Імператор Нінко́ (, нінко тенно; 16 березня 1800 — 21 лютого 1846) — 120-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 31 жовтня 1817 — 21 лютого 1846Усі дати подані за європейським календарем..
Біографія Імператор Нінко народився 16 березня 1800 року. Він був четвертим сином Імператора Кокаку. Матір'ю хлопчика була старша фрейліна Імператорського двору Кандзюдзі Тадако. Новонародженому дали ім'я Аяхіто та титул принц ЮтаІмператор Нінко // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997..
1809 року принц був проголошений спадкоємцем трону й отримав титул Великого сина Імператора. У квітні 1817 року батько передав йому посаду Імператора Японії. 31 жовтня того ж року відбулася церемонія інтронцізації нового монарха.
Імператор Нінко, так само як і його попередники, займався реставрацією стародавніх обрядів і звичаїв Імператорського двору. Зокрема, він відновив практику надання посмертних імен та титулу тенно японським монархам для прославлення їхніх заслуг. Імператор також розпочав будівництво академії Ґакусюсьо для підвищення освітнього рівня столичної аристократії. Академія була завершена за правління його сина, Імператора Комея і отримала назву Ґакусюїн.
21 лютого 1846 року Імператор Нінко помер у 47-річному віці. Його поховали в гробниці Нотіноцукінова後月輪陵, のちのつきのわのみささぎ, ноті но цукі но ва но місасаґі., на території монастиря Сенрюдзі в районі Хіґасіяма, в Кіото.
Генеалогічне дерево
Примітки
Джерела та література
『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058. 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (''Історія Імператорів
Посилання
Список усипальниць Імператорів Японії // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії