«Аратея» — астрономічна поема, написана латинською мовою і значною мірою заснована на «Явищах» Арата з Сол. Написана на початку I ст. н. е. Германіком або його названим батьком імператором Тіберієм.

Автор і час створення У деяких збережених рукописах автор вказаний як Claudius Caesar або T. Claudius Caesar. Лактанцій та інші пізніші автори вказують автором Germanicus Caesar. Це може означати як Гая Юлія Цезаря Германіка, усиновленого сина Тіберія, так і самого Тіберія, який мав повне ім'я Tiberius Claudius Nero і носив почесне прізвисько Germanicus. На користь Германіка свідчить те, що він був добре обізнаний у риториці й поезії та, за переказами, писав грецькі комедіїСветоній, Caligula 2.. Овідій у своєму творі звертається до нього за ім'ям Caesar Germanicus. На користь Тіберія, з іншого боку, свідчить його відомий інтерес до астрології та літературиSueton, Tiberius, 69 und 70.. Остаточно розв'язати це питання неможливо. У будь-якому разі час створення твору припадає на перші десятиліття I століття н. е.D. B. Gain: The Aratus ascribed to Germanicus Caesar. 6. Identity of the author and date of the poem.

Зміст і джерела

Рядки 1–725 Рядки 1–725 ґрунтуються на рядках 1–731 «Явищ» АратаD. B. Gain: The Aratus ascribed to Germanicus Caesar. 5. Sources of the poem.. У них описано сузір'я та згруповано їх відповідно до того, як вони послідовно розташовані на екваторі, тропіках і в зодіакуManfred Erren: Aratos Phainomena, Voraussetzungen, Vorlagen und Aufbau des Gedichtes.. Твір є радше поетичною переробкою, ніж дослівним перекладом. Германік розставляє власні акценти. Так, наприклад, Арат змальовує Трикутник досить блідо (рядки 234—237), натомість Германік прославляє дельту Нілу, яку Арат не згадував:

Фрагменти Подальші прикмети погоди з твору Арата Германік не запозичив. Натомість збереглося кілька фрагментів, для яких неможливо вказати джерело запозичення. Два значні фрагменти — ii та iv — присвячені планетам. У фрагменті ii описано рух відомих на той час планет: Меркурія, Венери, Марса, Юпітера та Сатурна. Період обертання Юпітера правильно подано як дванадцять років, тоді як для складного для спостережень Меркурія він зазначений як менший за рік — загалом правильно, але дуже неточно порівняно з реальними 88 днями. Також згадана незрозуміла для тодішніх спостерігачів змінна швидкість руху планет: «то здається, що вони мчать, немов їх підганяє вогонь, то видаються охопленими повільністю» (). У фрагменті iv висловлено припущення, що положення планет у сузір'ях впливає на погоду в різні пори року. Так, спеку літа нібито пом'якшує перебування Венери в сузір'ї Лева; якщо ж вона перебуває в Діві, то слід чекати дощів і грому.

Мова Германік не вдається до архаїзації мови, а натомість орієнтується на стиль своїх сучасників — Овідія та Вергілія. Він також не уникає неологізмів. Водночас дидактична поема, порівняно з оригіналом, звучить патетичніше й подекуди наближається за стилем до гімнівGregor Maurach: Germanicus und sein Arat. Zusammenfassung..

Передання У ранньому середньовіччі «Аратея» була відкинута Християнською церквою і з часом забута. Проте вже у VIII столітті н. е. з'являється значна кількість перероблень цього віршованого твору. Похідні від «Аратеї» твори увійшли й до енциклопедії, укладеної при дворі Карла Великого. Загалом збереглося 35 рукописів, створених у різних інтелектуальних центрах Європи. 1474 року в Болоньї вийшло перше друковане видання, здійснене Л. Бонінконтрі.

Численні рукописи прикрашено ілюстраціями. Було розроблено 48 типів зображень, переважно у вигляді персоніфікованих сузір'ївMechthild Haffner: Ein antiker Sternbilderzyklus und seine Tradierung in Handschriften vom Frühen Mittelalter bis zum Humanismus. I. Der Zyklus der Germanicus-Illustrationen.. Особливо вражаючим виданням є Лейденська АратеяMechthild Haffner: Ein antiker Sternbilderzyklus und seine Tradierung in Handschriften vom Frühen Mittelalter bis zum Humanismus. Einführung zu den Aratea..

Видання

D. B. Gain: The Aratus ascribed to Germanicus Caesar. Athlone Press, London 1976, ISBN 0-485-13708-9. Aratos: Phainomena. (griechisch-deutsch) Herausgegeben und übersetzt von Manfred Erren. In: Sammlung Tusculum. Artemis & Winkler, Düsseldorf 2009, ISBN 978-3-538-03517-1.

Література

Gregor Maurach: Germanicus und sein Arat. In: Wissenschaftliche Kommentare zu griechischen und lateinischen Schriftstellern. Winter, Heidelberg 1978, ISBN 3-533-02652-3. Bernhard Bischoff: «Аратея»: Kommentar zum Aratus des Germanicus. Faksimile Verlag, Luzern 1989, ISBN 3-856-72027-8. Mechthild Haffner: Ein antiker Sternbilderzyklus und seine Tradierung in Handschriften vom frühen Mittelalter bis zum Humanismus. In: Studien zur Kunstgeschichte. Band 114. Georg Olms, Hildesheim 1997, ISBN 3-487-10407-5.

Sueton: Leben und Taten der römischen Kaiser. Aus dem Lateinischen von Adolf Stahr und Werner Krenkel. Anaconda, Köln 2006, ISBN 3-866-47060-6.

Посилання

archive.org – Alfred Breysig: Germanici Caesaris «Аратея». Teubner, Leipzig 1899. thelatinlibrary.com — Claudius Caesar Germanicus: «Аратея».

Примітки