Слів за хвилину (зазвичай скорочується як СЗХ або англ. wpm) — це міра кількості слів, оброблених за хвилину, що часто використовується як вимірювання швидкості друкування, читання або надсилання та отримання повідомлень абеткою Морзе.

Введення буквено-цифрових даних Оскільки слова мають різну довжину, для вимірювання швидкості введення тексту визначення кожного «слова» в англійській мові часто стандартизовано до п'яти символів або натискань клавіш,Ahmed Sabbir Arif and Wolfgang Stuerzlinger. 2009."Analysis of Text Entry Performance Metrics ". In Proceedings of the IEEE Toronto International Conference–Science and Technology for Humanity (TIC-STH '09). IEEE, Washington, D.C., US, pp. 100-105. включно з пробілами та знаками пунктуації. Наприклад, за таким методом, застосованим до звичайного англійського тексту, фраза «I run» рахується як одне слово, але «rhinoceros» та «let's talk» — як два.

У дослідженні 1999 року Карат та ін. виявили, що середня швидкість користувачів комп'ютерів при транскрипції становила 32,5 слів за хвилину, а при створенні тексту — 19,0 слів за хвилину. У тому ж дослідженні, коли групу розділили на «швидких», «помірних» та «повільних», середні швидкості становили 40, 35 та 23 слів за хвилину відповідно.

З настанням ери настільних комп'ютерів та смартфонів навички швидкого друку стали набагато більш поширеними. Станом на 2019 рік середня швидкість друку на мобільному телефоні становила 36,2 слів за хвилину з 2,3% невиправлених помилок — при цьому спостерігалися значні кореляції з віком, рівнем володіння англійською мовою та кількістю пальців, що використовуються для друку. Деякі друкарі підтримували швидкість понад 300 слів за хвилину під час 15-секундного тесту на простих англійських словах.

Зазвичай професійні друкарки друкують зі швидкістю від 43 до 80 слів за хвилину, тоді як деякі посади можуть вимагати 80-95 слів за хвилину (зазвичай це мінімум для диспетчерських та інших робіт, що вимагають швидкого друку), а деякі просунуті друкарі працюють зі швидкістю понад 120 слів за хвилину. Двопальцеві друкарі, яких іноді також називають друкарями «полювання та клювання», зазвичай досягають стабільної швидкості близько 37 слів за хвилину для запам'ятованого тексту та 27 слів за хвилину при копіюванні тексту, але в коротких ривках можуть досягати значно вищих швидкостей. З 1920-х до 1970-х років швидкість друку (разом зі швидкістю стеноґрафії) була важливою кваліфікацією для секретарів, а змагання з друку були популярними і часто рекламувалися компаніями-виробниками друкарських машинок як промоційні інструменти.

Стенотип

Стенотипні клавіатури дозволяють навченому користувачеві вводити текст зі швидкістю до 360 слів за хвилину з дуже високою точністю протягом тривалого часу, що достатньо для таких видів діяльності в реальному часі, як судове стеноґрафування або створення субтитрів для людей з порушенням слуху. Хоча відсоток відсіву під час навчання дуже високий — у деяких випадках випускається лише 10% або навіть менше студентів — учні, що вивчають стенотип, зазвичай можуть досягти швидкості 100–120 слів за хвилину протягом шести місяців, що швидше, ніж більшість друкарів на буквено-цифрових клавіатурах. Книга рекордів Ґіннеса фіксує 360 слів за хвилину з точністю 97,23% як найвищу досягнуту швидкість з використанням стенотипу.

Введення цифрових даних Швидкість введення цифрових даних, або 10-клавішна швидкість, є мірою здатності людини працювати з цифровою клавіатурою, яка є на більшості сучасних окремих комп'ютерних клавіатур. Вона використовується для вимірювання швидкості на таких посадах, як оператор введення даних, що працює з числовою інформацією, наприклад, на авізо, рахунках або чеках, що депонуються в депозитні скриньки. Вона вимірюється в натисканнях клавіш за годину (НКЗГ). Багато робочих місць вимагають певного рівня НКЗГ, часто 8 000 або 10 000.

Рукописне введення Для дорослого населення (віковий діапазон 18–64 років) середня швидкість копіювання становить 68 літер за хвилину (приблизно 13 слів за хвилину), з діапазоном від мінімум 26 до максимум 113 літер за хвилину (приблизно 5-20 слів за хвилину).

Дослідження записів поліцейських допитів показало, що найвища швидкість потрапляє в діапазон 120–155 символів за хвилину, з максимально можливою межею 190 символів за хвилину.

Згідно з різними дослідженнями, швидкість рукописного введення у школярів 3–7 класів варіюється від 25 до 94 літер за хвилину.

При використанні методів стеноґрафії ця швидкість значно зростає. На змаганнях зі стеноґрафії було досягнуто швидкості рукописного введення до 350 слів за хвилину.

Читання та розуміння Слів за хвилину — це поширена метрика для оцінки швидкості читання і часто використовується в контексті оцінки навичок для виправлення недоліків, а також у контексті швидкочитання, де вона є суперечливою мірою ефективності читання.

Слово в цьому контексті означає те саме, що й у контексті мовлення.

Дослідження, проведене в 2012 році, виміряло швидкість, з якою учасники читали текст вголос, і виявило, що типовий діапазон швидкостей для 17 різних мов становить 184±29 слів за хвилину або 863±234 символи за хвилину. Однак, кількість слів за хвилину варіювалася між мовами, навіть для тих, що використовують латинський або кириличний алфавіт: від 161±18 для фінської мови до 228±30 для англійської. Це пов'язано з тим, що різні мови мають різну середню довжину слова (довші слова в таких мовах, як фінська, і коротші в англійській). Проте, кількість символів за хвилину, як правило, становить близько 1000 для всіх тестованих мов. Для тестованих азійських мов, що використовують специфічні системи письма (арабська, іврит, китайська, японська), ці показники нижчі.

Наукові дослідження показали, що читання — визначене тут як сприйняття та декодування всіх слів на кожній сторінці — швидше за 900 слів за хвилину неможливе, враховуючи обмеження, встановлені анатомією ока.

Під час вичитки матеріалів люди можуть читати англійською зі швидкістю 200 слів за хвилину на папері та 180 слів за хвилину на моніторі.

Мовлення та слухання Рекомендована швидкість для аудіокниг становить 150–160 слів за хвилину, що є діапазоном, в якому люди комфортно чують і вимовляють слова.Williams, J. R. (1998). Guidelines for the use of multimedia in instruction, Proceedings of the Human Factors and Ergonomics Society 42nd Annual Meeting, 1447–1451

Для слайд-презентацій комфортний темп ближчий до 100–125 слів за хвилину, аукціоністи можуть говорити зі швидкістю близько 250 слів за хвилину, а найшвидші політичні дебатери говорять від 350 до понад 500 слів за хвилину. Інтернет-калькулятори мовлення показують, що на кількість слів за хвилину впливають різні фактори, включаючи нервозність.

Наприклад, для аґлютинативної мови, як турецька, середня швидкість мовлення становить близько 220 складів за хвилину. Якщо виключити час на паузи, так звана середня швидкість артикуляції досягає 310 складів за хвилину. Середня кількість складів на (написане) слово становить 2,6. Для порівняння, Рудольф Флеш припустив, що розмовна англійська для споживачів має на меті 1,5 склада на слово, хоча ці показники залежать від корпусу текстів.

Джон Мосчітта-молодший був деякий час занесений до Книги рекордів Ґіннеса як найшвидший диктор у світі, здатний говорити зі швидкістю 586 слів за хвилину. Згодом його перевершив Стів Вудмор, який досяг швидкості 637 слів за хвилину.

Жестова мова Вебсайт lifeprint.com, присвячений викладанню американської жестової мови, встановлює поріг кваліфікації для студентів, які досягають швидкості жестової мови 110-130 слів за хвилину.

Абетка Морзе

Абетка Морзе використовує послідовності коротких і довгих сигналів змінної довжини для представлення вихідної інформації наприклад, послідовності для літери "K" та цифри "2" є відповідно «тире-крапка-тире» (— · —) та «крапка-крапка-тире-тире-тире» (· · — — —). Ця змінність ускладнює вимірювання швидкості абетки Морзе в словах за хвилину. На основі телеґрамних повідомлень, середня довжина англійського слова становить близько п'яти символів, кожен з яких у середньому триває 5,124 тривалості крапки або бод. Також слід враховувати проміжки між словами, що становлять сім тривалостей крапки в США та п'ять на британських територіях. Отже, середнє британське телеґрафне слово тривало 30,67 крапкових тривалостей. Таким чином, швидкість передачі в бодах для абетки Морзе становить × швидкість у словах за хвилину.

Стандартною практикою є використання двох різних стандартних слів для вимірювання швидкості абетки Морзе в словах за хвилину. Цими стандартними словами є: "PARIS" та "CODEX". В абетці Морзе "PARIS" має тривалість 50 крапок, тоді як "CODEX" — 60.

Хоча багато країн більше не вимагають її для отримання ліцензії, код Морзе все ще широко використовується радіоаматорами. Досвідчені радіоаматори регулярно передають код Морзе зі швидкістю 20 слів за хвилину, використовуючи ручні телеґрафні ключі; ентузіасти, такі як члени The CW Operators' Club, регулярно передають і приймають абетку Морзе зі швидкістю до 60 слів за хвилину. Верхня межа для операторів, що намагаються записувати абетку Морзе, отриману на слух, за допомогою паперу та олівця, становить приблизно 20 слів за хвилину. Багато кваліфікованих операторів можуть приймати абетку Морзе на слух подумки, не записуючи інформацію, зі швидкістю до 70 слів за хвилину.Morse Code at 140 WPM Для запису інформації з абетки Морзе вручну на швидкостях понад 20 слів за хвилину оператори зазвичай використовують друкарську машинку або комп'ютерну клавіатуру, щоб забезпечити швидше копіювання.

У Сполучених Штатах все ще видається ліцензія комерційного радіотелеґрафіста, хоча попит на неї майже відсутній, оскільки для далекого зв'язку кораблі тепер використовують супутникову Глобальну морську систему сповіщення про лихо та безпеки. Окрім письмового іспиту, необхідно продемонструвати вміння приймати код Морзе зі швидкістю 20 слів за хвилину для звичайного тексту та 16 слів за хвилину для кодових груп.Commercial Radio Operator Types of Licenses

Змагання з високошвидкісної телеґрафії все ще проводяться. Найшвидшим оператором абетки Морзе був Теодор Рузвельт Мак-Елрой, який копіював зі швидкістю 75,6 слів за хвилину за допомогою друкарської машинки на чемпіонаті світу 1939 року.

Див. також Розкладка клавіатури Інструктоґраф Динаміка натискання клавіш Абетка Морзе Змагання зі швидкісного друку Сліпий десятипальцевий метод

Примітки